2-й Український фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:09, 23 грудня 2018, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 грудня 2018, заснована на цій версії.
2-й Український фронт
2-й Украинский фронт
Вуличні бої в Будапешті. Будапештська операція. 1945
На службі20 жовтня 1943 — 10 червня 1945
Країна СРСР
Вид Червона армія
Чисельністьфронт
Війни/битвиНімецько-радянська війна:
• Кіровоградська операція
• Корсунь-Шевченківська операція
• Умансько-Ботошанська операція
• Перша Яссько-Кишинівська операція
• Друга Яссько-Кишинівська операція
• Румунська операція
• Дебреценська операція
• Будапештська операція
• Віденська операція
• Празька операція
Командування
Визначні
командувачі		Маршал Радянського Союзу Конєв І. С.
Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я.
Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945

2-й Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року у Другій світовій війні.

Історія

Створений на південно-західному напрямку радянсько-німецького фронту 20 жовтня 1943 на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 шляхом перейменування Степового фронту.

На момент формування до складу фронту входили: 4-та, 5-та та 7-ма гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма загальновійськові армії, 5-та гвардійська танкова та 5-та повітряна армії. У подальшому до складу фронту входили 27-ма, 40-ва, 46-та загальновійськові армії, 6-та (з вересня 1944 — 6-та гвардійська) та 2-га танкові армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася Дунайська військова флотилія.

У жовтні-грудні 1943 війська фронту провели операцію з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу Дніпра на ділянці від Кременчука до Дніпропетровська, і до 20 грудня вишли на підступи до Кіровограда і Кривого Рогу. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину Правобережної України, у взаємодії з 1-м Українським фронтом здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі Корсунь-Шевченковського, до кінця квітня 1944 року розітнули фронт групи армій «Південь», звільнили частину Молдавії і вступили на територію Румунії.

У серпні 1944 року у взаємодії з 3-м Українським фронтом була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Протягом жовтня 1944 року — лютого 1945 року 2-й Український фронт у взаємодії з частиною сил 3-го Українського фронту брав участь у Будапештській операції, в районі столиці Угорщини і в самому місті, в ході якої було оточено і ліквідоване 188-тисячне угрупування противника і звільнений Будапешт.

У березні — квітні 1945 року війська фронту брали участь в боях по звільненню Угорщини, значної частини Чехословаччини, східних районів Австрії і її столиці Відня. У травні 1945 року з'єднання фронту брали участь в розгромі угрупування противника в Чехословаччині.

10 травня 1945 року війська фронту зустрілися з американськими військами в районі міст Пісек і Чеське Будейовіце.

Розформований 10 червня 1945 року на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 року. Управління фронту виведене до резерву Ставки ВГК і на його базі сформовано управління Одеського військового округу.

На його честь названо декілька урбанонімів, наприклад вулиця 2-го Українського фронту у місті Черкаси.

Військові операції

Стратегічні операції

Фронтові та армійські операції

Військові формування у складі 2-го Українського фронту

1 січня 1944 року
1 квітня 1944 року
1 липня 1944 року
1 жовтня 1944 року
1 січня 1945 року
1 квітня 1945 року

Командування

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • генерал-полковник, з кінця травня 1945 генерал армії Захаров М. В. (жовтень 1943 — червень 1945).

Див. також

Посилання

Джерела та література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2-й_Український_фронт&oldid=24021017