Лукум

Лукум

Шматочки лукуму
Тип	Десерт
Походження	Османська імперія
Необхідні компоненти	крохмаль і цукор
Енергетична цінність (на порцію)	316 ккал (1323 кДж)
Харчова цінність (на порцію)	Білки:  0,8 г Жири:  0,7 г Вуглеводи:  79,4 г
Глікемічний індекс	75 (високий)
Рецепт у Вікіпідручнику  Медіафайли у Вікісховищі

Різні сорти лукуму на вітрині стамбульського магазину

Луку́м (тур. lokum) — це східний кондитерський виріб з цукру, борошна, крохмалю, можливо з додаванням горіхів або без горіхів. Назва цих солодощів походить від араб. رَاحَة الْحُلْقُوم‎, rāḥat al-ḥulqūm — буквально «комфортні (приємні, зручні) шматочки». Арабське слово «раха(т)» (в якому закінчення «т» в називному відмінку в розмовній мові не вимовляється, в літературній читається, як «тон») — буквально означає «ніга, задоволення», «приємний, комфортний відпочинок», та слова «лукма(т)», в однині жіночого роду, яке означає буквально «шматочок», а в множині звучить, як «лукум», й перекладається, відповідно, як «шматочки».

Інгредієнти змішуються в різних пропорціях, від пропорцій залежить більш ніжна, або більш туга консистенція солодощів. Залежно від сорту, для об'єднання інгредієнтів використовують воду або сік, додають різні горіхи (фісташки, мигдаль, волоський горіх). Найпоширеніший рахат-лукум, який в Україні відомий під назвою «лукум».

В арабських країнах ці солодощі відомі під назвою — «раха(т)» (закінчення «т» пишеться, вказуючи на жіночий рід, але не вимовляється в називному відмінку, а в інших відмінках вимовляється, наприклад: «рахатті» — «мій комфорт, моя ніга»; «рахтек» — «твій комфорт» (при зверненні до чоловіка), «рахатукі» — «твій комфорт» (при зверненні до жінки). Найкращий спосіб вживати ці солодощі (тільки м'якої консистенції) — разом з тонким, не дуже солодким печивом з пісочного тіста, наприклад, таким як несолоні крекери, печиво «Марія», або «Зоологічне».

Історія

Рахат-лукум був вперше створений турецьким кондитером Алі Мугиддін Хаджі Бекиром в Стамбулі наприкінці XVIII ст.

Посилання

• Encyclopedia of Jewish Food [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
• Elbakin.net [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (фр.)