Координати: 48°20′37″ пн. ш. 24°34′40″ сх. д. / 48.34361° пн. ш. 24.57778° сх. д. / 48.34361; 24.57778

Татарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:47, 13 травня 2024, створена Yestaxiy (обговорення | внесок) (окупаційні назви поселень не потрібно вказувати на початку, але можна вказати в розділі Історія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 травня 2024, заснована на цій версії.
село Татарів
Герб Татарова
Околиці села Татарів
Околиці села Татарів
Околиці села Татарів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Тер. громада Ворохтянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26120010020042150
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1671
Колишня назва Кремінці
(1946—1993)
Населення 1508
Площа 4,92 км²
Густота населення 306,5 осіб/км²
Поштовий індекс 78596
Телефонний код +380 3434
Географічні дані
Географічні координати 48°20′37″ пн. ш. 24°34′40″ сх. д. / 48.34361° пн. ш. 24.57778° сх. д. / 48.34361; 24.57778
Середня висота
над рівнем моря 		750 м
Водойми р. Прут
Відстань до
районного центру 		22 км
Найближча залізнична станція Татарів
Місцева влада
Адреса ради 78596, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Татарів
Карта
Татарів. Карта розташування: Україна
Татарів
Татарів
Татарів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Татарів
Татарів
Мапа
Мапа

CMNS: Татарів у Вікісховищі

Татáрів — село та кліматичний курорт в Україні, у Ворохтянській територіальній громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Татарів розташований у долині річки Прут на висоті 750 м. Татарів лежить у межах Карпатського національного природного парку. Одна з особливостей Татарова — його довжина 25 км вздовж річки Прут.

Клімат

[ред. | ред. код]

Літо помірно тепле (середня температура липня + 15°С), зима — м'яка (середня температура січня — 7°С), кількість атмосферних опадів 830 мм на рік.

Курорт

[ред. | ред. код]
Будівля залізничного вокзалу

Курортом Татарів був ще за часів Австрії: в путівнику по курортах польською мовою за 1912 рік він описаний як такий, що

має дуже мальовниче положення в лісистій гірській місцевості, багато вілл і будинків, а також санаторій доктора Жураковського.

У селі розташована дача екс-президента України Віктора Ющенка.

Розташування та транспортна інфраструктура

[ред. | ред. код]

Село розміщене на відстані:

Звідси здійснюють походи на гори: Хом'як, Ліснів, Маґуру і на Женецький водоспад.

У Татарові зупиняють приміські та пасажирські поїзди. Будівля залізничного вокзалу «Татарів», збудована у 1894 році[1] в австрійському стилі. Приміським поїздами можна доїхати до таких станцій як Яремче, Ворохта, Лазещина, Вороненко, Рахів, Коломия, Івано-Франківськ тощо.

Здавна тут зупиняється пасажирський поїзд 605/606 Львів-Рахів.

З 24 квітня 2016 р. призначено зупинку в Татарові фірмовому потягу 357/358 «Гуцульщина» Київ-Рахів. Відтак, ним можна потрапити без пересадок у Заліщики, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Київ.

У селі починається автошлях Р24 — автомобільний шлях регіонального значення, який закінчується у Кам'янець-Подільському.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші згадки про село датуються 1671 роком.

1 квітня 1931 р. присілок Татарів вилучено з сільської гміни Микуличин Надвірнянського повіту і з нього утворено самоврядну сільську гміну (громаду).[2]

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Татарів Яблунівського району перейменовано на село Кремінці (від імені лейтенанта, який загинув тут у 1944 році під час бойових дій у Другій Світовій війні і Татарівську сільську раду — на Кремінцівська.[3] Постановою Верховної Ради України від 11 червня 1993 року селу повернуто історичну назву.[4]

З 1991 року в складі незалежної України.

19 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Ворохтянської селищної громади.

Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА

[ред. | ред. код]

Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі

[ред. | ред. код]
  • ГЕРАСИМ’ЮК Євдокія Петрівна, 1917 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: зв’язкова станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 11.02.1992;
  • ГУНДЯК-ЛОСЄВА Євдокія Григорівна, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 24.07.1947. Звинувачення: мала зв’язок із боївкою Шутая. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
  • МОТРУК Микола Михайлович, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Татарів, сторож санаторію. Заарештований 10.07.1947. Звинувачення: його будинок був явочною квартирою підпільників. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 03.10.1991;
  • МОТРУК Ганна Миколаївна, 1926 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, працівниця Яремчанської районної ради. Заарештована 01.07.1947. Звинувачення: розвідниця УПА, розповсюджувала листівки антирадянського змісту. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
  • ПЕКАРУК Ганна Петрівна, 1921 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: інформатор і зв’язкова ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 03.12.1992. [5]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1488 98.67%
російська 15 0.99%
білоруська 2 0.13%
інші/не вказали 3 0.21%
Усього 1508 100%

Церква Святого Дмитра Солунського

[ред. | ред. код]
Докладніше: Церква Святого Дмитрія Солунського (Татарів)
Церква Святого Дмитрія Солунського

В селі розташована пам'ятка архітектури, дерев'яна церква Святого Дмитрія Солунського. Церква датована 1856-1870 роками, побудована в гуцульському стилі. Храм п'ятизрубний з великим квадратним зрубом нави та невеликими раменами, покрита гонтом. Дах храму шатровий, лежить на восьмисторонній основі, яка не вище від дахів бокових грубів. В церкві зберігся темперний живопис ХІХ ст.[7][8][9]

Готелі

[ред. | ред. код]
  • Санаторії для лікування хворих на туберкульоз легень;
  • Курорт-готель Коруна витриманий в традиціях Карпатського регіону — поєднання дерева і каменю, витканих верет і гуцульських ліжників, камінів і старовинних меблів гуцульських хат[10]. Поряд розміщено готель Корунка з номерами класу стандарт;
  • Готельний комплекс Білі Горвати[11] розташований на березі гірської річки Прут. Це кліматичний низькогірний курорт зі своєрідним цілющим мікрокліматом, знаходиться на висоті 750 м над рівнем моря, що розкинувся між горами, навколо хвойні та букові ліси. Комплекс пропонує не тільки комфортабельні номери та смачну кухню, але і такі види розваг, як гірськолижні спуски, прогулянки на конях, квадроциклах, політ на аерошуті, більярд, дартс та багато іншого.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Лікарська амбулаторія[12]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народились:

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Арт-об'єкт "Я люблю Татарів"
    Арт-об'єкт "Я люблю Татарів"
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку
    Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Пам'ятник Степану Бандері
    Пам'ятник Степану Бандері
  • Каплиця Матері Божої Ченстоховської
    Каплиця Матері Божої Ченстоховської
  • Каплиця Миколая Чудотворця
    Каплиця Миколая Чудотворця
  • Церква Святого Дмитрія Солунського
    Церква Святого Дмитрія Солунського
  • Меморіальний комплекс загиблим у Першій світовій війні
    Меморіальний комплекс загиблим у Першій світовій війні
  • Урочище Піги
    Урочище Піги
  • Околиці села
    Околиці села
  • Краєвиди навколо Татарова
    Краєвиди навколо Татарова

Панорама

[ред. | ред. код]
Панорама села.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 października 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Tatarów w powiecie nadwórniańskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  4. ↑ Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  5. ↑ Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 26 жовтня 2022.
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ Церква село Татарів. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 21 березня 2021.
  8. ↑ Татарів с Церква св.Дмитра 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 21 березня 2021.
  9. ↑ Церква святого Дмитра в Татарові. zabytki.in.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  10. ↑ Готель-курорт Коруна [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.].
  11. ↑ Білі Горвати [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.].
  12. ↑ Діряві стіни і вішаки замість крапельниць. Як лікують людей на Прикарпатті. ВІДЕО

Література

[ред. | ред. код]

Заклади відпочинку

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Татарів&oldid=42569308