Лісовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:53, 11 листопада 2024, створена UeArtemis (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 листопада 2024, заснована на цій версії.
Лісовик
Божество вслов'янська міфологія
Частина відслов'янська міфологія і російський фольклорd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лісови́к[1][2], також лісу́н[3] і полісу́н[4][5][6], гайови́к[7][8], борови́к[9] і пра́ведний дід[9], лісови́й пан[9] (пол. borowy, laskowiec, boruta, рос. леший) — персонаж слов'янської міфології, лісовий дух, втілення лісу; бог вовків, що опікується їхнім прогодуванням[3].

Поза міфологічним контекстом лісовик — той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням, працює в галузі лісівництва.[1][2][10].

Образ і заняття

[ред. | ред. код]
Ілюстрація з обкладинки сатиричного журналу «Лісовик» № 1 1906 року.

Лісовик уявлявся як бородатий сірий дід, часто одягнений у звірині шкури чи червоний одяг. Йому притаманні атрибути, пов'язані з лівим боком — ліва частина одягу покриває праву, ліве взуття одягнуто на правій нозі тощо. Може змінювати зріст, стаючи то нижчим від трави, то вищим за дерева. Очі цього духа зелені й палають[10][11]. Також лісовик здатний постати в подобі вовка, сови, або вітру[12]. Вважалося, лісовик не має тіні. Влітку ходить лісом, а взимку спить у землі[11].

Може лякати людей, що заходять до лісу, своїм сміхом, збивати зі шляху, забрати дитину. Вважався покровителем вовків та дрібних звірів[10], що випасає зайців і оленів, а ведмеді служать йому як охоронці[12]. В пізніх уявленнях лісовики полюбляють грати в карти і коли один лісовик програється, то віддає іншому своїх звірів[11]. Жіночий відповідник лісовика — лісунка, що уявлялася як жінка з довгими грудьми[10], є дружиною лісуна-чоловіка. За уявленнями словʼян, лісовики мають своє військо й підданих, коли воюють люди, між собою воюють і лісовики[11].

За народними уявленнями слов'ян, лісовика можна задобрити, лишивши для нього частування. Наприклад, мисливцям за це дух приганятиме звірів, а худобі пастухів не дає загубитися в лісі. Вважалося, лісовик не любить тих, хто лається в його володіннях, хто відпочиває на стежці, заходить до лісу в певні дні. Особливо лісовики начебто активні на Іванів день, Воздвиження і Єрофія[12].

Серед українців було повір'я, що лісовик зимує в барлозі, поруч із ведмедем, і з носа у нього стирчить бурулька. Існувало повір'я: якщо смикнути полісуна за бурульку, вона розсиплеться золотими грішми[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Лісовик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ а б Лісовик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ а б Лісун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ↑ Полісун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Полісун // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Іван Нечуй-Левицький, 2020.
  7. ↑ Гайовик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Гайовик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. ↑ а б в г Дара Корній, 2022
  10. ↑ а б в г Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
  11. ↑ а б в г Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
  12. ↑ а б в Ґейштор Александр, 2014, с. 256

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Leshiy
Самодіва Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лісовик&oldid=43870876