Перевірена версія

Фрунзенсько-Приморська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрунзенсько-Приморська лінія
Петербурзький метрополітен
Відкриття першої ділянки 15 вересня 1997[1], 20 грудня 2008 року [2]
Довжина, км 26,24
Кількість станцій 15
Час проїзду, хв 37
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 8
Кількість вагонів у складі поїзда 8


Найнапруженіша станція «Комендантський проспект»
Наземні ділянки нема
Електродепо ТЧ-7 «Південне»
Фрунзенсько-Приморська лінія
Оборотний тупик
Комендантський проспект
Оборотний тупик, ПТО
Старе Село
Велика Невка
Середня Невка
Хрестовський острів
Мала Невка
Чкалівська
Спортивна
Мала Нева
Адміралтейська
Мойка
Садова
Фонтанка
Звенигородська
Обвідний канал
Обвідний канал
Волковка
Волковська
Оборотний тупик
Бухарестська
Міжнародна
Оборотний тупик
Проспект Слави
Дунайська
Шушари
Оборотний тупик
ТЧ-7 «Південне»

П'ята лінія, також відома як Фру́нзенско-Примо́рська або фіолетова лінія — лінія Петербурзького метрополітену. З'єднує північно-західні райони Санкт-Петербурга з центром та півднем міста. Розташована повністю під землею, за винятком наземної критої станції «Шушари». На Фрунзенському радіусі більшість наземних вестибюлів станцій вбудовані в торгові центри, за винятком трьох південних станцій, та станцій що були відкриті ще в складі 4 лінії.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво п'ятої лінії метро в місті розпочалося ще у середині 1980-х роках. На початку 1990-х було прийняте рішення майже готову північно-західну частину нової лінії тимчасово об'єднати з Четвертою лінією, для чого була побудована двоколійна з'єднувальна гілка між станціями «Достоєвська» та «Садова». Таким чином перша станція нової лінії була відкрита у 1991 році в складі Четвертої лінії. Будівництво ж південної частини лінії, так званого «Фрунзенського радіусу», через нестачу фінансування велось вкрай низькими темпами. Лише наприкінці грудня 2008 року була відкрита перша черга «Фрунзенського радіусу», в складі лише двох станцій між якими по обох коліях курсував човник, і лише через декілька місяців була сформована П'ята Лінія з організацією нормального кругового руху потягів. З моменту відкриття на лінії було відсутне власне електродепо, її обслуговування здійснювалося рухомим складом ТЧ-6 «Виборзьке». З 1 серпня 2013 року лінію стало обслуговувати ТЧ-3 «Московське». Власне депо ТЧ-7 «Південне» було відкрите у вересні 2019 року. Після чого почалося поетапне переведення лінії на обслуговування восьмивагонними потягами, до того на лінії курсували шестивагонні потяги.

Хронологія пусків

[ред. | ред. код]
Дата пуску Черга Довжина Кількість станцій
30 грудня 1991 року «Садова»
у складі черги «Площа Олександра Невського-2» — «Садова» 4 лінії
1
15 вересня 1997 «Садова» — «Чкаловська»
(без станції «Адміралтейська»)
в складі Правобережної лінії (лінія 4)
4,8 км 2
14 січня 1999 «Чкалівська» — «Стара Деревня»
(без станції «Крестовський острів»)
у складі 4 лінії
4,2 км 1
3 вересня 1999 «Хрестовський острів»
(На діючій ділянці «Чкалівська» - «Стара Село»)
у складі 4 лінії
1
2 квітня 2005 «Стара Деревня» — «Комендантський проспект»
у складі 4 лінії
2,7 км 1
20 грудня 2008 «Звенигородська» — «Волковська»
(без станції «Обвідний канал»)
3,8 км 2
7 березня 2009 ведено в пасажирську експлуатацію перегін
«Садова» — «Звенигородська».
Організовано рух від станції
«Комендантський проспект» до станції «Волковська»
1,3 км -
30 грудня 2010 «Обвідний канал»
(На діючій ділянці «Звенигородська» - «Волковська»)
1
28 грудня 2011 «Адміралтейська»
(На діючій ділянці «Спортивна» - «Садова»)
1
28 грудня 2012 «Волковська» — «Міжнародна» 3,3 км 2
3 жовтня 2019 «Міжнародна» — «Шушари» 6,2 км 3
Разом: 26,2 км[3] 15 станцій

Пересадки

[ред. | ред. код]
# Пересадка на лінію Зі станції На станцію
2 Московсько-Петроградська лінія Садова Невський проспект
1 Кіровсько-Виборзька лінія Звенигородська Пушкінська
4 Правобережна лінія Садова Спаська

Розвиток

[ред. | ред. код]

Після відкриття восени 2019 року південної частини лінії в складі трьох станцій та електродепо ТЧ-7 «Південне», розглядається можливість розширення лінії в північно-західному напрямку. Але станом на осінь 2019 невідома ані кількість станцій що планують збудувати, ані точна дата початку будівництва.

Депо і рухомий склад

[ред. | ред. код]
Електродепо Період
ТЧ-6 «Виборзьке» 2008 — 1 серпня 2013
ТЧ-3 «Московське» з 1 серпня 2013 — вересень 2019
ТЧ-7 «Південне» з вересня 2019

Кількість вагонів у потягах

[ред. | ред. код]
Кількість Період
6 з 1991 по вересень 2019
8 з вересня 2019

Типи вагонів, що використовуються на лінії

[ред. | ред. код]
Тип Період
81-717.5/714.5 До сьогодення
81-717.5П/714.5П 2006 — сьогодення
81-540/541 До сьогодення
81-540.2/541.2 До сьогодення
81-540.5/541.5 До сьогодення
81-541.8 До сьогодення

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ділянка «Садова» - «Чкаловська» в складі 4-ї лінії
  2. Ділянка «Волковська» - «Звенигородська» безпосередньо як 5-а лінія
  3. Официальный сайт Петербургского метрополитена. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2016.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]