Очікує на перевірку

Ігнацій Дзялинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігнацій Дзялинський
Народився15 вересня 1754(1754-09-15) або 1754[4][2][3]
Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер1797[1][2][3]
Житомир, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
ПохованняЖитомир
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьофіцер
Alma materCollegium Nobilium єзуїтів у Варшавіd
УчасникРосійсько-польська війна 1792
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове званнягенерал
РідДзялинські
БатькоAugustyn Działyńskid
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Станіслава

Ігнацій Дзялинський (Ignacy Działyński; 15 вересня 1754, Конажев біля Познані — листопад 1797, Житомир) — польський генерал, учасник повстання Костюшка.

Представник шляхетського роду Дзялинських герба Огоньчик. Народився в сім'ї Калішського воєводи Августина Дзялинського. Після ранньої смерті батька, вітчимом Ігнаци став Великий маршалок литовський Владислав Рох Ґуровський. Успадкував значні земельні наділи на Волині та Польщі.

Освіту здобув в школі єзуїтів у Познані та Collegium Nobilium у Варшаві.

У 1780 році став ротмістром польської кавалерії. В кінці 1788 року викупив у генерала Олександра Мицельського посаду командира 10 королівського піхотного полку, солдат якого згодом називали Дзялинчиками.

У 1788 році нагороджений орденом Св. Станіслава.

Під час російсько-польської війни в 1792 році брав участь в боях з російськими військами.
Обирався депутатом Великого Сейму Речі Посполитої. Активний прихильник польської конституції 3 травня 1791. У 1791 році нагороджений орденом Білого орла.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  2. а б в NUKAT — 2002.
  3. а б в MAK
  4. https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/ignacy-jozef-franciszek-adam-dzialynski