Абеноміка
Абеноміка або Абеекономіка[1] (яп. アベノミクス, кан. 安倍ノミクス) — неологізм, що використовується для опису економічної політики, що проводиться урядом прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, починаючи з 2012 року. Термін складено шляхом з'єднання прізвища прем'єр-міністра Японії «Абе» зі словом «економіка». Абеноміка покликана пожвавити стагнуючи економіку, Японії, яка протягом 1990-х, 2000-х і 2010-х років була схильна до дефляції[2]. Загалом заходи цієї політики не відрізняються новизною: головним методом «абеноміки» є штучна девальвація єни шляхом подвоєння грошової маси в країні[3] . Останній захід викликає критику у ряду економічних експертів, які побоюються початку нових міжнародних валютних воєн, а також дефолту самої Японії, державний борг якої у 2,5 раза перевищує її ВВП.
Сіндзе Абе пішов з посади прем'єра у 2007 році, але повернувся до політики у грудні 2012 року, обіцяючи швидко простимулювати економіку Японії шляхом безпрецедентної в історії країни політики різкої девальвації національної валюти єни. Його основним ідейним натхненником і радником став Коити Хамада[en], професор Єльського університету японського походження. Головною метою «абеноміки» є бажання обох подолати 20-річну дефляцію шляхом потужного пом'якшення політики Банку Японії. Своєю чергою, Харухіко Курода, який очолює Банк Японії і проводить пом'якшення, поставив перед своєю установою ще більш конкретну мету: довести щорічну інфляцію в країні до 2 %. Для досягнення цієї мети Банк Японії мав просто друкувати гроші доти, доки показника у 2 % не буде досягнуто. За розрахунками Куроди це мало статися протягом двох років, до кінця 2014 року. Також для досягнення цієї мети щомісяця протягом цього терміну Банк Японії мав продовжувати викуповувати активи на 7 трлн єн[4]. За підсумками 2014 року інфляція досягла річного показника 1,3 %, експерти МВФ очікують на досягнення бажаного рівня у 2 % не раніше 2016 року[5].
Для виходу із кризової ситуації Сіндзо Абе пропонує програму «Трьох стріл». Перша з них — досягнення цілей зростання цін. Для цього Абе пропонує відому в усьому світі схему «накачування» економіки додатковою ліквідністю. Основна відмінність його програми від аналогічних інших країнах — безстроковість її дії. Слід зазначити, що Банк Японії є незалежним від уряду Японії, і тому прем'єр-міністру Японії довелося сильно постаратися для того, щоб «умовити» керівництво центрального банку піти на цей крок.
Синдзо Абе також дотримується заходів щодо стимулювання з бюджету різних програм, спрямованих на розвиток інфраструктури, а також надання допомоги районам, які постраждали від природних катаклізмів (друга «стріла»). Ці заходи спрямовані насамперед стимулювання економічного зростання. При цьому прем'єр-міністр Японії не забуває і про проблеми державного боргу, проте вважає пріоритетнішим саме розвиток економіки на нинішньому етапі.
Треття «стріла» спрямована на вироблення заходів щодо проведення реформ у державному секторі, які б сприяли залученню інвестицій, а також зростанню споживання. По суті, всі три «стріли» разом мають розгорнути рух по дефляційній «спіралі» у зворотний бік від звуження до розширення. Якщо в нинішній ситуації рецесія стимулює дефляцію, а та, своєю чергою, стимулює рецесію, на думку Сіндзо Абе, економічне зростання стимулюватиме інфляцію, яка має виявитися чудовою підмогою для подальшого економічного зростання.
Результати політики друку додаткових грошей не змусили на себе довго чекати. За 4 місяці впровадження «Абеноміки» курс єни знецінився до долара більш ніж на 20 %, проте експорт зріс не так значно, як очікувалося. Щобільше, новий курс уряду виявив і низку очевидних вад, які в майбутньому можуть призвести не тільки до дефолту самої Японії, а й до кризових явищ в економіках країн, які тісно контактують з Японією.
- за сукупним індикатором, що враховує промислове зростання, обсяг роздрібного продажу та пропозицію нових робочих місць, Японія вийшла на найвищий рівень за останні п'ять років.
- за темпами зростання економіки, Японія стала на той час лідером у сімці промислово розвинених держав.
- японські акції у 2013 р. показали найбільше зростання більш ніж за 40 років завдяки Абеноміці[6]
- ВВП Японії у 2013 р. зростав протягом трьох кварталів[7]
- річне зростання ВВП склало 1,9 %[8] .
- посилена втеча капіталу за кордон замість вкладення у модернізацію виробництва всередині країни. Рятуючись від єни, що дешевшає, японські підприємці посилено вкладають гроші в боргові євроденоміновані облігації навіть таких ризикованих країн, як Іспанія та Італія . Внаслідок активного попиту на них з боку японців процентні ставки впали, що, однак, створило ілюзію того, що економіки цих країн успішно подолали кризу
- дорожчий імпорт енергоносіїв, який фактично зводить нанівець усі здобутки від зростання експорту
- через здешевлення єни експорт Японії дешевшає. Оскільки значна частина експорту прямує до США, де-факто Японія експортує туди і дефляцію. Уряд Японії вже заговорив про ризик дезінфляції та дефляції[9]
- КНР і Південна Корея, які мають дорожчі валюти, висловили своє невдоволення новою політикою, погрожуючи перейти до валютної війни.
- збільшення держборгу Японії, який досяг 245 % ВВП.
- розгін інфляції призведе до зростання вартості обслуговування держборгу Японії, що може призвести до дефолту.
- згодом, щоб сплачувати борги, Банк Японії може почати викуповувати зобов'язання ще швидше, а це призведе до гіперінфляції.
- Ряд критиків вважає, що справжня причина стагнації та дефляції в Японії лежить не в економічній, а в демографічній площині (населення країни швидко старіє і поступово скорочується).
Нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц у квітні 2013 року позитивно оцінив Абеноміку. «Загалом, немає сумнівів, що абеноміка спрацює: у країні низька нерівність, сильні інститути, високоосвічена робоча сила з прекрасними технічними навичками й почуттям красивого, і вона розташована в регіоні світу, що швидко розвивається. Японія має стати променем світла в похмурому царстві світової економіки»[10].
- ↑ G7: в поисках выхода из экономического кризиса. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ АБЭНОМИКА: Новое учение об оздоровлении — ПРОФИЛЬ | PROFILE.RU[недоступне посилання з Август 2019]
- ↑ Спасёт ли Японию «абэномика»? | ИноСМИ — Всё, что достойно перевода. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ Абэномика — Финансовый словарь смарт-лаб. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ Инфляция в Японии достигла максимума за 5 лет. Вести Экономика. 31.01.2014. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ Экономические итоги первого года Абэномики: улучшение по всем показателям. 14 февраля 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ ВВП Японии демонстрирует рост третий квартал подряд. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
- ↑ ВВП Японии вырос сильнее, чем ожидалось. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
- ↑ Deflation Is Crushing QE Right Now — Forbes. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ Стиглиц: абэномика делает Японию лучом света в унылом царстве мировой экономики. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 19 листопада 2021.