Ада-Циганлія
| Ада-Циганлія | |
|---|---|
.jpg) | |
Карта  | |
| Географія | |
| 44°47′00″ пн. ш. 20°24′00″ сх. д. / 44.783333333333° пн. ш. 20.4° сх. д. | |
| Акваторія | Сава |
| Площа | 2,7 км² |
| Довжина | 4,2 км |
| Ширина | 0,2 км |
| Найвища точка | 78 м |
| Країна | |
 Сербія | |
| Район | Белград |
| Населення | |
| Вебсайт | adaciganlija.rs |
  Ада-Циганлія Ада-Циганлія (Сербія) | |
 | |
 Ада-Циганлія у Вікісховищі | |
Ада-Циганлія — річковий острів на річці Сава в Белграді, штучно перетворений на півострів. Назва також застосовується до штучного озера Сава і пляжу. Завдяки своєму розташуванню в 4 км від центру Белграда, острів після осушення боліт перетворився з місця проведення покарань в популярну рекреаційну зону, відому своїми пляжами і спортивними об'єктами. Влітку щодня його відвідують до 100 тис. відпочиваючих.[1]
Деякі літописці назва острова переводять з кельтського як Сінга (острів) і лія (підводні землі), що стали в пізнішій транскрипції словом Сінгалі, згодом перероблений у слово зі слов'янським коренем циган.
Слово ада сербською означає річковий острів.
У 1821 році острів оголошений державним майном і залишається в цьому статусі до сьогоднішнього дня. Нижня і верхня греблі на річці побудовані в 1967 році, завдяки чому місто отримало унікальне озеро довжиною 4,2 км, 200 м в ширину і 4-6 м в глибину. Завдяки своєму лікувальному мікроклімату (дещо нижча температура, підвищена вологість і ґрунтові води) є одним з місць екологічного туризму. Флора представлена дубом, американською тополею і ясенем . З птахів найбільш поширені качки і чайки, а також фазани та перепілки. Можна зустріти оленів і зайців. Штучне озеро — одне з найбільших в Європі. Вода в ньому тепліша і чистіша, ніж в річці. Воно придатне для купання, катання на байдарках, водного поло, дайвінгу і серфінгу. На острові розміщено біля 50 спортивних об'єктів, включаючи поле для гольфу, лижний підйомник, футбольне поле, тенісні корти, майданчики для волейболу, бейсболу[2]. У 2008—2011 роках над східним краєм озера був побудований міст, який з'єднав громади Чукаріца (Баново-Брдо) і Нові-Београд (Блокові)[3] .
- ↑ LJ. Perović (14/07/2008). Sto hiljada sugrađana na Vodenom cvetu (серб.). politika.sr. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
- ↑ Ada Ciganlija (серб.). Beograd.sr. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
- ↑ Официальный сайт моста (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2014.
- Офіційний сайт [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (серб.)
- Віртуальний тур по острову [Архівовано 17 травня 2016 у Wayback Machine.] (серб.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |