Альбрехт Коссель
Альбрехт Коссель | |
---|---|
нім. Albrecht Kossel | |
Альбрехт Коссель | |
Ім'я при народженні | нім. Ludwig Karl Martin Leonhard Albrecht Kossel |
Народився | 16 вересня 1853 Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецький союз[1][2] |
Помер | 5 липня 1927 (73 роки) Гайдельберг, Баденська республіка, Німецький Райх[1][2] |
Поховання | Берґфрідгоф |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, лікар, викладач університету, фізіолог, біохімік |
Alma mater | Страсбурзький університет Ростоцький університет |
Галузь | біохімія і фізіологія |
Заклад | HU Berlin[3] Марбурзький університет[3] Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[3] |
Вчителі | Felix Hoppe-Seylerd |
Аспіранти, докторанти | Отто Фолінd |
Членство | Леопольдина Гайдельберзька академія наук Шведська королівська академія наук Російська академія наук Паризька медична академія Національна академія наук США Туринська академія наук[2] |
Батько | Albrecht Kosseld |
Брати, сестри | Hermann Kosseld |
Діти | Вальтер Коссель |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1910) |
Альбрехт Коссель у Вікісховищі |
Альбрехт Коссель (нім. Albrecht Kossel, 16 вересня 1853, Росток — 5 липня 1927, Гайдельберг) — німецький лікар, біохімік і фізіолог, удостоєний у 1910 році Нобелевскої премії з фізіології або медицини за значний вклад у розуміння хімічного складу білків та нуклеїнових кислот. Батько фізика Вальтера Косселя.
Після закінчення Страсбурзького університету Коссель в 1877—1881 працював асистентом у Гоппе-Зейлера в Страсбурзі. З 1883 завідував хімічним відділенням Фізіологічного інституту Дюбуа-Реймона в Берліні. З 1887 року призначений екстраординарним професором у Берлінському університеті, у 1895 отримав кафедру ординарного професора в Марбурзькому університеті, з 1901 в Гайдельберзькому університеті. З 1923 року працював в організованому ним в Гайдельберзі Інституті по вивченню білків, був його директором.
Став членом Гайдельберзької академії наук.
Косселю належить ряд досліджень хімічної будови рослинних і тваринних клітин, особливо нуклеїну, при цьому йому вдалося відкрити деякі нові складові частини (наприклад, аденін і тимін). У 1894 висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. У 1896 році він відкрив амінокислоту гістидин. Він вперше висловив припущення, що амінокислоти служать «будівельними блоками» при синтезі білків. Численні експерименти, поставлені шляхом знов запропонованих ним методів розкладання білкових речовин, внесли зчначний внесок до вчення про хімічної будови білків. Велику частину своїх робіт Коссель помістив у видаваному ним журналі «Zeitschrift für physiolog. Chemie». Окремо видані його роботи: «Die Gewebe des menschlichen Körpers und ihre mikroskopische Untersuchung» (спільно з Беренсом і Шиффердекером, 1889—1891) і «Leitfaden fur mediz. chem. Kurse» (5-е видання, Берлін, 1904).
- ↑ а б Коссель Альбрехт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б в Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
- Біографія [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 16 вересня
- Народились 1853
- Уродженці Ростока
- Померли 5 липня
- Померли 1927
- Померли в Гайдельберзі
- Поховані на цвинтарі Бергфрідгоф у Гайдельберзі
- Випускники Страсбурзького університету
- Випускники Ростоцького університету
- Науковці Берлінського університету
- Науковці Марбурзького університету
- Науковці Гайдельберзького університету
- Члени Леопольдини
- Члени Гайдельберзької академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Академіки РАН
- Члени Національної медичної академії Франції
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
- Німецькі хіміки