Алябушев Пилип Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилип Федорович Алябушев
Филипп Федорович Алябушев
Народження13 листопада, 1893
Вятська губернія, Російська імперія
Смерть25 червня, 1941
Волинська область, УРСР, СРСР
КраїнаСРСР
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1919-1941
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
Командування123-тя стрілецька дивізія, 87-ма стрілецька дивізія (СРСР)
Війни / битвиРадянсько-фінська війна, Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Аля́бушев Пили́п Фе́дорович (13 листопада 1893, село Шоя, Вятська губернія, Російська імперія — 25 червня 1941, Березовичі, Волинська область, УРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940). Загинув під час Другої світової війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Учасник Першої світової війни, молодший унтерофіцер, у 1916 році потрапив у німецький полон де й перебував до кінця війни. Із 1919 року служив у Червоній армії. В складі каральних військ брав участь у придушенні Тамбовського повстання. У міжвоєнний період служив командиром роти, працював у штабі стрілецького полку, закінчив курси «Постріл».

З 1936 року — начальник штабу 45-ї стрілецької дивізії Київського військового округу. Із липня 1937 року — начальник штабу 24-ї стрілецької дивізії. Із січня 1938 по серпень 1939 року — військовий радник китайських військ Чан Кайші в боях з японцями. За успішні бойові дії був нагороджений орденом Червоної Зірки. Після повернення з Китаю недовго командував 14-ю стрілецькою дивізією в Мурманську.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Під час радянсько-фінської війни полковник Алябушев командував 123-ю стрілецькою дивізією. На чолі дивізії воював на Карельському перешийку. 13 лютого 1940 року дивізія успішно прорвала «лінію Маннергейма». За цей успіх Алябушев був нагороджений орденом Леніна[1] і отримав військове звання комбрига. Після війни закінчив курси при Академії Генерального штабу і в березні 1941 року очолив 87-му стрілецьку дивізію Київського військової округу.

Учасник німецько-радянської війни з першого ж дня. 22 червня 1941 року 87-ма дивізія вступила у бій з німцями біля Володимира-Волинського. Дивізія потрапила в оточення і була розбита. Генерал-майор Алябушев загинув у бою під час спроби прориву[1]. Був похований у селі Березовичі місцевими жителями. Після війни перепохований на батьківщині в Шої.

Військові звання

[ред. | ред. код]
  • Майор (1935)
  • Полковник (1938)
  • Комбриг (21 березня 1940)
  • Генерал-майор (4 червня 1940)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б АЛЯБУШЕВ ФИЛИПП ФЕДОРОВИЧ (1893-1941). Сайт №1 (ru-RU) . 15 серпня 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. ↑ Старые газеты : "Комсомольская правда", 23 февраля 1939г. www.oldgazette.ru. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 23 жовтня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь / Ред. колл.: Н. Б. Акбердин, И. И. Басик, С. А. Боцвин, Н. И. Никифоров, И. А. Пермяков, М. В. Смыслов. — М.: Кучково поле, 2014. — Т. III. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий (Абакумов — Зюванов). — С. 65—67. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0382-3.
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алябушев_Пилип_Федорович&oldid=41635764