Вальтер Вельтроні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Вельтроні
італ. Walter Veltroni
Ім'я при народженніітал. Walter Veltroni
Народився3 липня 1955(1955-07-03)[1] (69 років)
Рим, Італія
Країна Італія
Діяльністьполітик, письменник, журналіст, кінорежисер, кінокритик
Знання мовіталійська[2] і словенська[3]
ЧленствоПалата депутатів Італії (26 травня 2001) і Палата депутатів Італії (22 грудня 2012)
Посадамер Римуd, Secretary of the Democratic Partyd, член Палати депутатів Італії[d], Vice President of the Council of Ministers of Italyd, Q55110543?, Q55110776?, Депутат Європейського парламенту[4], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d]
ПартіяДемократична партія
БатькоVittorio Veltronid
МатиIvanka Kotnikd
РодичіCiril Kotnikd
Автограф
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Medal of the Oriental Republic of Uruguay
IMDbID 1288838

Вальтер Вельтроні (іноді Велтроні; італ. Walter Veltroni; нар. 3 липня 1955(19550703), Рим) — італійський політик, віце-прем'єр і міністр культури в уряді Романо Проді в 1996–1998, мер Риму в 2001–2008, лідер партії «Ліві демократи» в 1998—2001 і Демократичної партії в 2007–2009.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї менеджера RAI і дочки югославського представника в Ватикані Кирила Котника, словенця за національністю. У 15 років вступив до молодіжної асоціації комуністів, в 1976 обраний радником мерії Риму від Італійської комуністичної партії.

У 1987 обраний до Палати депутатів Італії.

У 1988 став членом національного секретаріату ІКП.

У 1992-1996 був головним редактором газети Уніта — друкованого органу що припинила існування в 1991 Італійської комуністичної партії, а потім Партії демократичних лівих сил.

У 1998-2001 обіймав посаду керівника партії «Ліві демократи»; пішов у відставку після обрання мером Риму. На цій посаді Вельтроні користувався значною підтримкою містян.

У 2007 обраний першим головою нової лівоцентристської Демократичної партії, а в лютому 2008 пішов у відставку з поста мера міста, щоб сконцентруватися на підготовці до парламентських виборів, на яких, однак, перемогли правоцентристи Сільвіо Берлусконі. На виборах в основі програми Вельтроні були активізація соціальної політики та політична реформа, покликана стабілізувати політичне життя «Час ідолів у політиці пройшов!».

У лютому 2009 оголосив про відхід з поста лідера партії.

Вельтроні є автором близько двох десятків книг на різну тематику.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вальтер_Вельтроні