Вигнання бісів з хлопчика

Вигнання бісів з хлопчика. Розкішний часослов герцога Беррійського.

Вигнання бісів з хлопчика — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа описана у синоптичних Євангеліях: Мк. 9:14-29, Лк. 9:37-49, Мт. 17:14-21. Розповідь з'являється спочатку в Євангелії від Марка і повторюється з невеликими змінами, в Євангеліях від Матвія та Луки. У євангельських переказах це зцілення відбувається після Преображення.

Подія

Зійшовши з гори з трьома вибраними учнями вони зустріли інших апостолів. Кругом було багато народу і книжників, що сперечалися із апостолами. Ісус спитав: «Про що сперечаєтеся з ними?». Тут один чоловік приступив до нього і каже:

Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли. (Мк. 9: 17–18)

Така нездатність учнів можливо і викликала дискусію з книжниками, бо для них це стало доброю нагодою, щоб скомпрометувати тих учнів, а через них і їхнього учителя. Але ось він тут дізнавшись у чім справа сказав: «О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене.» (Мк. 9: 19). Віра для Ісуса була основою для чудес і він жалівся, що не мали її ні книжники, ні батько хлопця, як також і апостоли, нездатність зцілити хлопця яких вказувала на це.

20 І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. 21 Спитав же його батька: Скільки часу, як це йому сталося? — З дитинства, — відповів той. 22 І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним. 23 Ісус же каже йому: Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує. 24 І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: Вірю, поможи моєму невірству! 25 Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього. 26 І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: Вмер він. 27 Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. (Мк. 9: 20–27)

Апостоли, що не спромоглись на таке чудо, спитали на самоті Ісуса: "Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди — і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.» " (Мт. 17:20-21). По тих подіях Ісус і апостоли « проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.» (Мк. 9:30).

Посилання

• https://bibliya.in.ua/index.php/site/index [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
• Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 429—430.