Очікує на перевірку

Влад Плахотнюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плахотнюк.
Володимир Плахотнюк
рум. Vladimir Plahotniuc
Перший заступник голови
парламенту Молдови
30 грудня 2010 — 15 лютого 2013
ПопередникСерафим Урекян
Депутат парламенту Молдови
30 грудня 2010 — 31 жовтня 2013
НаступникIon Stratulat
Депутат парламенту Молдови
29 грудня 2014 — 30 липня 2015
НаступникCorneliu Pandevici
Депутат парламенту Молдови
24 лютого 2019 — 30 липня 2019
НаступникGhenadie Verdeș
Народився1 січня 1966(1966-01-01) (58 років)
Пітушка, Молдавська РСР, СРСР СРСР
Відомий якбізнесмен, політик
ГромадянствоМолдова Молдова
Румунія Румунія[1]
ОсвітаТехнічний університет Молдови
Alma materТехнічний університет Молдови
Політична партіяДемократична партія Молдови
У шлюбі зОксана Плахотнюк
Дітидвоє
Професіяінженер-технолог харчової промисловості
РелігіяМолдовська православна церква
Нагороди
Орден Республіки
Орден Республіки
Орден «Трудова слава» (Молдова)
Орден «Трудова слава» (Молдова)
plahotniuc.md
 Медіафайли у Вікісховищі

Влад (Володимир) Плахотнюк (рум. Vladimir Plahotniuc, Vlad Plahotniuc, нар. 1 січня 1966, Пітушка) — найбільший[2] молдовський олігарх, політик,[3][4][5][4][5][6][7][8][9][10] перший віце-спікер парламенту Молдови з 30 грудня 2010 до 15 лютого 2013. Двічі був депутатом молдовського парламенту: з грудня 2010 по жовтень 2013 і з грудня 2014 року по 30 липня 2015.

26 жовтня 2022 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Влада Плахотнюка через його зв'язки з російським урядом[11][12]. 9 грудня 2022 року потрапив під санкції Великої Британії[13].

Освіта

[ред. | ред. код]

Народився у молдовському селі Пітушка Калараського району. Як він заявляв в інтерв'ю, сильний відбиток на його освіті залишили батьки та бабуся з дідусем.[14] Навчався у середній школі села Грозешть Ніспоренського району, яку закінчив у 1983 році із золотою медаллю.[15] 1991 року закінчив факультет технологій харчової промисловості Молдовського технічного університету з дипломом бакалавра в галузі машинобудування.[15] У 2002 році здобув у тому самому університеті ступінь магістра бізнесу.[16] 2006 року одержав ступінь магістра в галузі цивільного права у Молдовському університеті європеїстики.[15]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1991—1993 роках обіймав посаду фахівця Центру з профілактики та реабілітації неповнолітніх правопорушників «Мінор» при мерії Кишинева.[15] Працював на посаді економіста у молдовському ТОВ «Euro EstHundel», а також у молдовському ТОВ «Voyage». У 1995—1998 роках заснував молдовсько-американську фінансову групу «Angels», якою він управляв до 2001 року.[16] З 2001 по 2010 рік обіймав посаду комерційного директора, а потім був генеральним директором АТ «Petrom Moldova», що займається імпортом та збутом нафти.[16] Від 2005 року призначений заступником голови правління одного з провідних банків Молдови — комерційного банку «Вікторіабанк», ставши в 2006 році його головою до січня 2011 року.[15][17] Відтоді він одноосібно визначає політичне життя Молдови.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Увечері 19 листопада 2010 року на засіданні Політбюро Демократичної партії Молдови було вирішено включити Влада Плахотнюка в її партійний виборчий список під 2-м номером.[18] У результаті цього він делегував управління всім своїм бізнесом своїм менеджерам, щоб повністю присвятити себе вітчизняній політиці.[19] В грудні 2010 року став депутатом парламенту,[20] в жовтні 2013 року склав депутатські повноваження.[21][22][23] 30 грудня 2010 року під час сесії Національного політичної ради Демократичної партії Плахотнюка призначили заступником голови Демократичної партії Молдови.[24] В той самий день його обрали першим заступником спікера парламенту Республіки Молдова.[15] Він також був обраний членом комісії парламенту Молдови з економіки, бюджету та фінансів. 19 травня 2011 року своїм президентським указом Маріан Лупу заснував Національну раду з питань судової реформи, у якій Плахотнюк дістав посаду заступника голови.[25]

У червні 2012 року Плахотнюк став першим заступником голови Демократичної партії Молдови.[26] У грудні 2014 року Плахотнюк знову обирається депутатом парламенту, а в липні 2015 року знову здає свій мандат[27][28][29][30] «для того, щоб зосередити свою політичну діяльність на реформуванні партії», як заявив він.

Демократична партія висунула Плахотнюка на пост прем'єр-міністра Молдови, але його кандидатуру відхилив президент Молдови Ніколає Тімофті 13 січня 2016 року. Тімофті в офіційній заяві зазначив, що «Плахотнюк не відповідає критеріям кандидата на пост прем'єр-міністра». Далі він окреслив низку умов до майбутнього прем'єра, нагадавши, що «його добропорядність не повинна викликати сумнівів». [31]

24 грудня 2016 року в ході VIII з'їзду Демократичної партії Молдови Плахотнюка було обрано головою цієї партії.[32]

Бізнес та ініціативи

[ред. | ред. код]
Започаткування Асоціації ділових людей Молдови

Підприємницька діяльність Плахотнюка охоплює такі галузі: нафтовий ринок, фінанси і банківська справа, готельний бізнес, ЗМІ та нерухомість.

Ще перед своїм входженням у політику на боці Демократичної партії Молдови Плахотнюк 26 липня 2010 року заснував Асоціацію ділових людей Молдови (АДЛМ),[33] яка через два місяці започаткувала свою діяльність міжнародним економічним самітом, де виголосив промову запрошений на цей захід французький політик і письменник, колишній міністр закордонних справ Франції Домінік де Вільпен. До списку учасників входили голова ради АДЛМ Володимир Плахотнюк, генеральний директор АДЛМ Андріан Канду, заступник прем'єр-міністра, міністр економіки та торгівлі Валеріу Лазар, директор Національного банку Молдови Дорін Дрегуцану та багато інших шанованих гостей.[34]

З ініціативи Плахотнюка АДЛМ започаткувала співробітництво з Академією наук Молдови з огляду на те, що наукові дослідження потребують підтримки від підприємницького середовища.[35][36] 25 жовтня 2010 року в урочистій обстановці АДЛМ вручила дипломи ста найкращим менеджерам Молдови.[37]

Влад Плахотнюк також відомий як засновник фонду «Едельвайс», який бере участь у здійсненні різних соціальних проектів у Молдові.

Фонд утілив у життя чимало культурних проектів, серед його добрих справ — книжкові пожертви, музичні концерти та мистецькі заходи,[38][39][40][41][42] підтримка молдовських спортсменів,[43][44][45] надання фінансової допомоги людям, які потребують лікування тощо.[46][47][48] Так, потерпілі від повені на річці Прут улітку 2010 року отримали матеріальну допомогу і товари.[49][50][51] Нужденні з усіх куточків країни можуть скористатися такою самою допомогою і підтримкою.[52][53][54] «Едельвайс» відремонтував спальний корпус дитячого будинку «Блаженний Йосип» і роздав його вихованцям різні подарунки.[55][56][57][58]

2014 року «Едельвайс» розгорнув загальнодержавну соціальну кампанію під назвою «Оживай, Молдово».[59] Кампанія незабаром досягла своєї мети: зібрати 1 мільйон євро для робіт із реконструкції та сучасного медичного оснащення Інституту матері і дитини в Кишиневі.[60]

Проблемність особи

[ред. | ред. код]

У ході протестів у Молдові 2015–16 відбулися пікети Глобального бізнес-центру — місця розташування фірм Плахотнюка.[61][62][63][64][65] У січні 2016 року після того, як парламентська більшість висунула Плахотнюка на посаду прем'єр-міністра, цю пропозицію негайно відкинув президент Ніколає Тімофті, посилаючись на причину його репутації,[66] хоча пізніше про це пожалкував.[67] У Кишиневі пройшли два мітинги: один на підтримку призначення Влада Плахотнюка прем'єр-міністром, а другий — проти його висунення. Наступного дня протести продовжилися — десятки тисяч людей протестували в центрі Кишинева проти Плахотнюка.[68][69][70]

7 квітня 2017 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про запобігання замовному вбивству Володимира Плахотнюка в результаті спільної міжнародної операції правоохоронців України і Молдови[71].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vladimir Plahotniuc, oligarh și al treilea om în stat, are dublă identitate: una în Moldova, una în România. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  2. ↑ Експерт: Влада у Кишиневі відробила українську лекцію
  3. ↑ Oligarch Vlad Plahotniuc quits Moldova's Parliament - Moldova.org. Moldova.org. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  4. ↑ а б Vladimir Plahotniuc, oligarh şi al treilea om în stat, are dublă identitate: una în Moldova, una în România. adevarul.ro. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  5. ↑ а б Oligarhul cu dublă identitate, Vladimir Plahotniuc a speculat o breșă din lege / Vezi aici cum poate scăpa cu basmaua curată [Архівовано 10 вересня 2011 у Wayback Machine.], 28 January 2011, adevarul.ro. Retrieved at 6 May 2011
  6. ↑ Ultima oră: Oligarhul Plahotniuc şi-a depus mandatul de deputat. Jurnal.md - Ca să ştii totul!. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  7. ↑ Vladimir Plahotniuc, oligarh şi al treilea om în stat, are dublă identitate: una în Moldova, una în România [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] — Mediafax
  8. ↑ The saga of an oligarch that dreams of becoming a president - Politics. Jurnal.md. 6 січня 2015. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  9. ↑ Plahotniuc- the oligarch with personality disorders and with ambitions of governor - Politics. Jurnal.md. 6 січня 2015. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
  10. ↑ Latest news: The oligarch Plahotniuc has renounced to his mandate of deputy - Politics. Jurnal.md. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
  11. ↑ Treasury Targets Corruption and the Kremlin's Malign Influence Operations in Moldova. U.S. Department of the Treasury. Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 7 листопада 2022.
  12. ↑ США запровадили санкції проти 9 людей через «корупцію в Молдові», серед них Плахотнюк і Шор. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 26 жовтня 2022.
  13. ↑ Молдовські олігархи Плахотнюк і Шор потрапили під санкції Великої Британії. biz.liga.net. ЛІГА.net. 9 грудня 2022.
  14. ↑ Omul cu propria definiţie a Succesului. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2016.
  15. ↑ а б в г д е Members of the Parliament. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  16. ↑ а б в Asociația Oamenilor de Afaceri din Moldova. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 23 січня 2016.
  17. ↑ Cum a devenit Vladimir Plahotniuc milionar în euro [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.], 27 ianuarie 2011, adevarul.ro, accesat la 6 mai 2011
  18. ↑ Unimedia.md, Vladimir Plahotniuc este candidatul la funcția de deputat numărul 2 pe lista Partidului Democrat, 20 nov 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 15 січня 2017.
  19. ↑ Vladimir Plahotniuc şi-a transmis afacerile în administrarea managerilor, pentru a se ocupa de politică. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  20. ↑ Vlad Plahotniuc a renuntat la afaceri. protv.md. 28 грудня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  21. ↑ UNIMEDIA. (video) Declarația lui Plahotniuc după VOT: Îmi dau demisia și îl îndemn pe Filat să facă la fel!. UNIMEDIA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  22. ↑ "Imi dau demisia si il astept pe Filat sa-si anunte si el plecarea". Functia lui Plahotniuc, lichidata. protv.md. 15 лютого 2013. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  23. ↑ Deputatul democrat Vlad Plahotniuc a demisionat din funcţia de prim-vicepreşedinte al Parlamentului și îi cere lui Vlad Filat să facă la fel. PUBLIKA.MD. 13 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  24. ↑ Unimedia.md, PD a decis: Vladimir Plahotniuc, vicepreședinte al Partidului Democrat din Moldova, 30 nov 2010. Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 15 січня 2017.
  25. ↑ Decret prezidential. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 14 січня 2016.
  26. ↑ Lupu – reales, Plahotniuc – avansat. Timpul - Ştiri din Moldova. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  27. ↑ NEWS ALERT // Vlad Plahotniuc și-a dat demisia din Parlament. Deschide.md. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  28. ↑ Victoria Dumbravă (20 квітня 2016). VIDEO. Plahotniuc pleacă din Parlament. AGORA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
  29. ↑ ULTIMA ORA! Vlad Plahotniuc... - Realitatea.md. realitatea.md. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 15 січня 2017.
  30. ↑ UNIMEDIA. Ultima oră! Vladimir Plahotniuc se retrage din Parlament. UNIMEDIA. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 15 січня 2017.
  31. ↑ Президент Молдавии отклонил кандидатуру Владимира Плахотнюка на пост премьера. Информационное телеграфное агентство России ИТАР-ТАСС (російською) . Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  32. ↑ Vlad Plahotniuc a fost ales președinte al Partidului Democrat din Republica Moldova. ukrinform.ua. Укрінформ. 24 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  33. ↑ allmoldova. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 14 січня 2016.
  34. ↑ Asociaţia Oamenilor de Afaceri din Moldova şi-a lansat astăzi oficial activitatea printr-un summit economic internaţional. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 14 січня 2016.
  35. ↑ FLUX de stiri online. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 14 січня 2016.
  36. ↑ Unimedia.md, Asociația Oamenilor de Afaceri din Moldova va colabora cu Academia de Științe a Moldovei, 1 noiembrie 2010. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 16 січня 2017.
  37. ↑ Cei mai buni 100 manageri de top şi-au primit certificatele. Timpul - Ştiri din Moldova. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  38. ↑ FLUX de stiri online. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 14 січня 2016.
  39. ↑ Saptamina.md » Fundaţia Edelweiss a lansat Acţiunea…. Saptamina.md. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  40. ↑ Fundaţia EDELWEISS va lansa acţiunea "Pentru Cartea Moldovei". PUBLIKA.MD. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  41. ↑ Unimedia.md, Fundația EDELWEISS - model de responsabilitatea socială activă, 24 noiembrie 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 16 січня 2017.
  42. ↑ FLUX de stiri online. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 14 січня 2016.
  43. ↑ VIDEO. Vladimir Plahotniuc a primit centura neagra in aplauzele lui Vladimir Voronin. PRO TV. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 14 січня 2016.
  44. ↑ FLUX de stiri online. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 14 січня 2016.
  45. ↑ Первая золотая медаль, завоеванная на Кубке Европы по дзюдо, результат поддержки, оказанной Фондом Эдельвейс и его основателем, Владом Плахотнюком, Федерации дзюдо Молдовы. allmoldova.com. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  46. ↑ Prime Stiri in Moldova, Noutati, Stiri TV, Stiri Online, Emisiuni, Video Stiri. PRIME.MD. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  47. ↑ StumbleUpon. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 січня 2016.
  48. ↑ Фонд "Эдельвайс" спасает ребенка с сердечной недостаточностью. allmoldova.com. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  49. ↑ Curierul de Hincesti. Curierul de Hîncești - "Moldova Business Week 2014" la Hînceşti. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  50. ↑ Unimedia.md, Fundația EDELWEISS: În doar câteva săptămâni, peste 2,2 milioane lei au fost donați sinistraților, 20 August 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 січня 2017.
  51. ↑ Фонд "Эдельвейс" пожертвовал пострадавшим от паводков более 2,2 млн. леев. infotag.md. Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 2 липня 2018.
  52. ↑ Vlad Plahotniuc la Zâmbreni. IaloveniOnline. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  53. ↑ Vlad Plahotniuc hrănit cu ciorbă la o cantină socială: Eu nu sunt glamuros VIDEO. PUBLIKA.MD. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  54. ↑ Vice-președintele parlamentului, Vladimir Plahotniuc la Zîmbreni, 19 iulie 2011. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2017.
  55. ↑ Монастырь Хынку. Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 14 січня 2016.
  56. ↑ Unimedia.md, Vlad Plahotniuc a petrecut ziua de duminică alături de copiii de la Orfelinatul Preafericitul Iosif , 14 februarie 2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2011. Процитовано 16 січня 2017.
  57. ↑ allmoldova. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 14 січня 2016.
  58. ↑ IPN. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 14 січня 2016.
  59. ↑ FOTO // "Surprize, Surprize" cu Andreea Marin la Gala "Edelweiss Surprinde". Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  60. ↑ Politicienii cu flori si cadouri la maternitate. protv.md. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  61. ↑ Global Business Center, sediul firmelor lui Vlad Plahotniuc, înconjurat de protestatari. AGORA. 23 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  62. ↑ VIDEO - Imbranceli dintre manifestantii din PMAN si fortele de ordine in fata GBC, cladire in care se afla firme ce ar apartine lui Vlad Plahotniuc. Atmosfera, destul de TENSIONATA: "La puscarie!". protv.md. 4 жовтня 2015. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  63. ↑ Ana Sîrbu (23 квітня 2016). VIDEO. Altercații în fața sediului lui Plahotniuc. Poliția de la Guvern s-a mutat la GBC. AGORA. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  64. ↑ Îmbrânceli la firma lui Plahotniuc. adevarul.ro. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  65. ↑ FLASH // Manifestație de protest la sediul firmelor lui Plahotniuc. Deschide.md. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  66. ↑ Chișinău. Președintele Nicolae Timofti a desemnat un nou premier. Digi24. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  67. ↑ Николай Тимофти сожалеет о заявлениях о первом вице-председателе ДПМ Владе Плахотнюке. ru.publika.md. 22 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
  68. ↑ Corneliu Rusnac (14 січня 2016). Moldova: Thousands Protest Against Proposed PM Candidate. ABC News. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  69. ↑ Moldovan President Moves To End Political Crisis. Radio Free Europe/Radio Liberty. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  70. ↑ Moldova opposition protests against Plahotniuc nomination for prime minister. TASS. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  71. ↑ Нацполіція запобігла вбивству екс-віце-прем'єра Молдови Плахотнюка. ukranews.com. Українські новини. 7 квітня 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Влад_Плахотнюк&oldid=38557408