Військово-морські сили Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий флот
італ. Marina Militare
Емблема Військово-морських сил Італії
Заснованочервень 1946
(1861, як Regia Marina)
Країна Італія
Вид Збройні сили
Типвійськово-морські сили
Рольморська війна
ОборонецьСвята Барбара
Гаслоітал. Patria e Onore
"Країна та честь"
Вебсайтmarina.difesa.it(італ.)(англ.)
Знаки розрізнення
Прапор
Гюйс

Медіафайли на Вікісховищі

Військовий флот (італ. Marina Militare, дос. «Військовий флот»; MM) — військово-морські сили Італії, що були створені у 1946 році після червневого референдуму, що встановив республіканський устрій. Тоді з назв усіх державних установ усунули слово королівський. Правонаступник Regia Marina — Королівських військово-морських сил Італії, що були одними з найбільших у світі.

Історія

[ред. | ред. код]

2 лютого 1947 створено міністерство оборони, що об'єднало старі міністерства війни, флоту, авіації.

Відповідно до Паризького мирного договору від 10 лютого 1947 чисельність Marina Militare обмежувалася 25 000 осіб, водотоннажність флоту 67 500 тонн. Заборонялось володіти лінкорами, авіаносцями, підводними човнами, торпедними човнами MAS, керованими людьми торпедами, гарматами дальністю більше 30 км, ядерною зброєю, ракетами. Заборонялось будівництво військових кораблів на корабельнях на Піаноза, Пантеллерія, Пелагських островах. Країнам-переможцям мали передати 3 лінкори, 5 крейсерів, 7 есмінців, 6 торпедних катерів, 8 підводних човнів, навчальний корабель.

Вертольотоносець Giuseppe Garibaldi (551)
Фрегати Caio Duilio (D554) та Carlo Bergamini (F590)
Підводний човен Scirè (S527)

Склад флоту

[ред. | ред. код]

Aviazione Navale[it] перебуває під командуванням Comando delle Forze Aeree (COMFORAER), що розташовується разом з командуванням флоту. На озброєнні перебувають літаки і гвинтокрили, що базуються на кораблях. Патрульні літаки типу Breguet Atlantic перебувають у складі 41 ескадрильї Stormo ВПС Італії і базуються на сицилійській базі Sigonella[it]. Оперативний контроль над ними здійснює ВМФ Італії і вони мають змішані екіпажі з представників флоту і ВПС.

Посадка TAV-8B Harrier II на авіаносець Cavour (550)
AW101 морської авіації

Гелікоптери

[ред. | ред. код]

До завершення поставки NH90 на озброєнні перебувають старі гелікоптери H-3 Sea King та AB212.

Літаки

[ред. | ред. код]
Герб спільного італо-іспанського підрозділу морської піхоти

На нових принципах з березня 2013 формують бригаду Сан Марко[it]. При чисельності 3800 морських піхотинців вона ділиться на 3 полки. Перший успадкував завдання старого полку Сан Марко як амфібійного підрозділу. Його може підтримати регіменти Лагуни, що відносяться до сухопутних військ Італії. Для перевезення призначаються десантні кораблі класу Сан-Джорджо. Абордажний склад Другого регіменту займається ембарго-контролем торгових кораблів, боротьбою з піратством та інших оборонно-контрольних завдань на морі. Третій регімент займається захистом об'єктів, баз флоту (італ. Servizio Difesa Installazioni), певних регіонів узбережжя. Спеціальні сили зосереджені у спецпідрозділі COMSUBIN[de] для боротьби диверсантами, терористами. Бойові плавці (італ. Sommozzatore) цього підрозділу відносять до найкращих у світі. З листопаду 1998 розпочалось створення спільної групи з Морською піхотою Іспанії (ісп. Infantería de Marina).

Охорона узбережжя

[ред. | ред. код]

Для охорони узбережжя використовують корпус Гвардії узбережжя[it], яка входить до складу Міністерства інфраструктури[it] і транспорту Італії і фінансується ним. У надзвичайних ситуаціях Гвардія може підлягати ВМС Італії. Значна частина з 11.000 співробітників Гвардії є вихідцями з ВМС Італії.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]