Віктор Маєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Маєр
нім. Victor Meyer
Народився8 вересня 1848(1848-09-08)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія[4][5][6]
Помер8 серпня 1897(1897-08-08)[1][2][…] (48 років)
Гайдельберг, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія[4][5][6]
·отруєння ціаністим каліємd[5]
ПохованняБерґфрідгоф
Місце проживанняНімеччина, Швейцарія
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Діяльністьхімік, винахідник, викладач університету
Alma materГайдельберзький університет
Галузьхімія
ЗакладШтутгартський університет, Федеральна вища технічна школа Цюріха, Гайдельберзький університет, Геттінгенський університет
Посадаекстраординарний професор[5][6], професор[5][6], професор[5][6] і професор[5][6]
Науковий ступіньдокторський ступінь[5]
Науковий керівникРоберт Бунзен, Еміль Ерленмейєр
ВчителіРоберт Вільгельм Бунзен[5][6]
Еміль Ерленмеєр[5]
Hermann Franz Moritz Koppd[5] і Герман фон Гельмгольц[5][6]
Відомі учніHeinrich Biltzd
Аспіранти, докторантиМакс Боденштейнd
Jocelyn Field Thorped
Emil Knoevenageld
Heinrich Biltzd
Wilhelm Michlerd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Прусська академія наук[5]
Леопольдина[7][8][5]
Баварська академія наук[5]
Геттінгенська академія наук[5]
Уппсальське королівське наукове товариствоd[5]
БатькоJacques Meyerd[5][6]
Брати, сестриRichard Meyerd[5][6]
ДітиHilde Stielerd[5]
Нагороди
Автограф
CMNS: Віктор Маєр у Вікісховищі

Віктор Маєр (нім. Victor Meyer; 8 вересня 1848, Берлін, Німеччина — 8 серпня 1897, Гайдельберг, Німеччина) — німецький хімік. Зробив значний внесок в органічну та неорганічну хімії. Він став відомим за винахід приладу для визначення густини пари (апарат Віктора Маєра).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Маєр вперше отримав (1872) і досліджував аліфатичні нітросполуки; встановив, що при дії азотистої кислоти первинні нітросполуки утворюють нітролові кислоти, а вторинні — псевдонітроли; провів відновлення нітросполук в алкілгідроксіламіни і аміни. У 1882 відкрив у бензольній фракції кам'яновугільної смоли тіофен; вивчив властивості тіофену і багатьох його похідних. Відкрив реакцію альдегідів і кетонів з гідроксиламіном і вперше отримав оксими. Вперше (1892) отримав йодозо-, йодо-і йодонієві сполуки. Ввів уявлення про «просторових ускладненнях» при хімічних реакціях; запропонував метод визначення молекулярної ваги речовин за густиною їхньої пари (1878—1880).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ а б Мейер Виктор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 386–387.
  7. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119034646 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  8. ↑ www.leopoldina.org
Антуан Лоран Лавуазьє Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віктор_Маєр&oldid=36352142