Ганс Фредрік Ґуде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Фредрік Ґуде
норв. Hans Fredrik Gude;
При народженнібук. Hans Fredrik Gude
Народження13 березня 1825(1825-03-13)
Осло
Смерть17 серпня 1903(1903-08-17) (78 років)
 Берлін
ПохованняСпаський цвинтар (Осло)
КраїнаНорвегія
Жанрживопис, пейзаж
НавчанняДюссельдорфська академія мистецтв[1], Berliner Akademie der Künsted[1] і Norwegian National Academy of Craft and Art Industryd
Діяльністьхудожник, викладач університету
ВчительAndreas Achenbachd[1], Johann Wilhelm Schirmerd[1] і Johannes Flintoed[1]
Відомі учніJulius Runged, Charlotte von Kroghd, Otto Lämmerhirtd, Мортен Мюллер[2], Stanislaus von Kalckreuthd[1], Кристіан Крог[1], Eilif Peterssend[1], Ганс Даль[1], Отто Сіндінг[1], Marcus Grønvoldd[1], Carl Frithjof Smithd[1], Фрітц Таулов[1][3] і Hans Thomad[3]
ПрацівникБерлінський університет мистецтв, Дюссельдорфська академія мистецтв[1], Державна академія мистецтв Карлсруе[1] і Berliner Akademie der Künsted[1]
ЧленШведська королівська академія вільних мистецтв
ТвориThe Sandvik Fiordd
У шлюбі зBetsy Guded[4]
ДітиNils Guded, Ove Guded, Erik Anker Guded і Agnes Charlotte Guded
РодичіAurora Guded
Роботи в колекціїФінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, Aust-Agder-Museetd, Museum Stavangerd, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Державний музей мистецтв, Norwegian Maritime Museumd, Державні художні зібрання Дрездена, Sogn og Fjordane Kunstmuseumd, Гетеборзький художній музей, Художній музей Тронгейма, Стара національна галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Національна галерея, Lillehammer Art Museumd, KODE Art museums and composer homesd і Hallingdal Museumd
Нагороди
кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа орден Полярної зірки орден Червоного орла 3-го класу

CMNS: Ганс Фредрік Ґуде у Вікісховищі

Ганс Фредрік Ґуде (норв. Hans Fredrik Gude; (13 березня 1825, Осло — 17 серпня 1903, Берлін) — норвезький художник-пейзажист та мариніст романтичного напряму, який багато років пропрацював у Німеччині, представник Дюссельдорфської художньої школи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ганс Фредрік Ґуде народився в Осло, яке входило до Шведсько-Норвезької унії. Вже у дитинстві подавав великі надії, його називають «вундеркіндом» свого часу. в 1837 році він став учнем у відомого датсько-норвезького художника Йоханнеса Флінтое, після уроків у якого був зарахований до Королівської художньої школи в Осло в 1838 році. Він навчався малювати там від 1838 до 1841 року. Від 1841 року продовжував навчання в Дюссельдорфі, у Андреаса Ахенбаха. У 1842 році Ганс Ґуде вступив до Дюссельдорфської академії мистецтв, де навчався у Йоганна Вільгельма Ширмера. Закінчив навчання у 1846 році і, разом зі своїм другом, норвезьким художником Адольфом Тідемандом, повернувся на батьківщину. У 1848—1850 роках жив у місті Осло. Потім повернувся в Дюссельдорф. в 1862—1864 роках мешкав у містечку Бетвс-і-Коед, на півночі Уельсу.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

З 1854 року Ганс Ґуде працював професором Дюссельдорфської академії мистецтв (по класу пейзажу). У 1864—1870 роках Гуде очолив Академію мистецтв в Карлсруе, у 1874—1880 роках викладав як професор пейзажного живопису в тій же Академії. У 1880 році переїхав у Берлін, де мешкав у свого зятя, скульптора Отто Лессінга. У 1880—1901 рр. викладав у Берлінській Академії. Після смерті Гуде був удостоєний честі бути похованим першим на почесному кладовищі Спасителя в Кристіанії (нині Осло), яке було відкрито в 1903 році. Ганс Ґуде увійшов до історії норвезького і світового живопису, його роботи прикрашають багато музеїв Норвегії і виставляються на міжнародних виставках. Він входить до числа відомих художників губернії Акерсхус, а в 1992 в норвезькому видавництві «Aschehoug» вийшла книга відомого мистецтвознавця Фроде Гаверкампа «Ганс Ґуде».

Палітра художника

[ред. | ред. код]

Як художник Ганс Ґуде набув популярності все-таки в Німеччині, велика частина його життя була тісно пов'язана з роботою саме в цій європейській країні. У своїх роботах Ганс Ґуде оспівував красу і велич норвезької природи. У багатьох його картинах особливе місце займала пишність гірських пейзажів Норвегії. У пізніших полотнах художника на передньому плані виступають морські мотиви, які підкреслюють природну красу норвезького узбережжя. Художник багато працював з відтінками світла, шукаючи найбільш природне поєднання в передачі гри світла і тіні. Для картин Ганс Ґуде характерні пейзажі з великою кількістю хмар і їх розривами, через які яскраво, і в той же час ніжно, пробиваються промені сонця і освітлюють ландшафт улюбленої Норвегії.

Наставництво

[ред. | ред. код]

Ганс Ґуде був учителем і натхненником для цілого покоління норвезьких художників. Багатьох він підтримував матеріально. Завдяки йому у художньому світі з'явилася плеяда початкуючих майстрів норвезького живопису, які стали видатними художниками і дали справжній поштовх для розквіту норвезького образотворчого мистецтва. Учнем художника був пейзажист Ганс Даль.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Картина «Гори» (1857 р.) є однією з найкращих із спадщини художника.
  • Картина «Рибалки на світанку»
  • Картина «У човнах»
  • Картина «Весільна процесія в Гарданґері» (1848 р.) виконана у співавторстві з колегою Адольфом Тідемандом. Гуде в цій роботі створював пейзаж, а Тідеманд сконцентрувався на зображенні персонажів. Картина була замовлена для театру в Кристіанії(нині Осло) і була представлена публіці в 1849 році, коли в театрі пройшов виступ чоловічого хору, що виконав однойменний музичний твір Хальвдана Кьєрульфа і Андреаса Мунка. Обидва художники були присутніми на цьому урочистому заході. Святкове видовище весільного бенкету на тлі залитих сонцем долин і фьорда сприймається, як свого роду головна ілюстрація до норвезького романтизму, і вважається вершиною національного романтичного періоду художника.

Досягнення і відзнаки

[ред. | ред. код]
  • У 1852 році роботи Ганса Ґуде були відзначені Золотою медаллю Берлінської Академії мистецтв.
  • 1854 р. — отримав вчене звання професор.
  • Член сенату Берлінської Академії мистецтв.
  • У 1893 році йому вручили Великий Хрест Ордену Святого Олафа.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]