Генерал-капітанство Куба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Capitanía General de Cuba  (іспанська)
Генерал-капітанство Куба
Колонія Іспанської імперії
Провінція Куба
1607 – 1898
Прапор

Герб
Вгорі: Ранньомодерний прапор
Внизу: Бургундський хрест
Герб
(19-те століття)
Гімн
Marcha Real
(Королівський марш)
Куба: історичні кордони на карті
Куба: історичні кордони на карті
Віце-королівство Нової Іспанії в 1794, з генерал-капітанством Куби, зображеним фіолетовим кольором
Столиця Гавана
Релігії римо-католицизм
Форма правління монархія
Король
 - 1759–1788 Карл III
 - 1886–1898 Альфонсо XIII
Марія Крістіна Австрійська (регент)
Генерал-капітан
 - 1764–1779 Граф де Рікла[en]
 - 1887–1898 Рамон Бланко-і-Еренас[en]
Історичний період Ранньомодерна Європа[en]
 - Адміністративна реорганізація 1607
 - Паризька угода 10 грудня 1898
Валюта іспанський долар, іспанська песета
Сьогодні є частиною Куба
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Генерал-капітанство Куба
Мапа Вест-Індії, включаючи Кубу, 1814.

Генерал-капітанство Куба (ісп. Capitanía General de Cuba) — адміністративна одиниця іспанської колоніальної імперії, що існувало з 1607 до 1898 року, з 1764 року включало в себе також генерал-капітанства Пуерто-Рико, Гватемала та Юкатан.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1764 року Генерал-капітанство Куба було підпорядковане Генерал-капітанству Санто-Домінго[1]. Після реформ Бурбонів до Генерал-капітанства було приєднано провінції Флорида та Луїзіана і надання їм більшої автономії[2]. Ці зміни були здійснені графом Хосе Флоридабланка у часи Карла III, для того щоб зміцнити позиції Іспанії в Карибському регіоні по відношенню до Великої Британії.

Новий губернатор, генерал-капітан, який знаходився у Гавані здійснював контроль над управлінням справами нового району. Місцеві губернатори Генерал-капітанства колись були під контролем (в політичному і військовому відношенні) президента аудіенсій Санто-Домінго. Аудіенсії зберегла контроль над судовими справами поки не були утворені нові аудіенсії у Пуерто-дель-Принсіпі (1800) і Гавані (1838).

У 1825 році, в результаті втрати володінь на материку, Іспанське уряд надав губернаторам Генерал-капітанства Куби надзвичайні повноваження в частині адміністративних, судових та фінансових функцій, а у другій половині XIX століття надав їм титул генерал-губернатора.

Після підписання Паризького мирного договору у 1898 році Іспанія відмовилась від претензій на суверенітет Куби. Звільнені території зайняли США, які взяли на себе зобов'язання щодо охорони життя та майна, згідно з міжнародним правом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • José Gregorio Cayuela Fernández y Ángel Bahamonde Magro, Hacer las Américas. Las elites coloniales españolas en el siglo XIX. Alianza Editorial, 1992. ISBN 84-206-4231-2
  • José Gregorio Cayuela Fernández, Bahía de Ultramar. España y Cuba en el siglo XIX. El control de las relaciones coloniales. Siglo XXI Editorial, 1992. ISBN 84-323-0788-2
  • Allan J. Kuethe Cuba, 1753–1815: Crown, Military, and Society. Knoxville, University of Tennessee Press, 1986. ISBN 978-0-87049-487-1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Negroni, Héctor Andrés; en "Historia militar de Puerto Rico" (p. 43, Ed. Siruela, año 1992). ISBN 84-7844-138-7(ісп.)
  2. COMMONS DE LA ROSA, Áurea. «La organización territorial de España y sus posesiones en América durante el siglo de las luces». — México: Instituto de Geografía, UNAM. (ісп.)