Генрі Кавендіш
Henry Cavendish | |
---|---|
англ. Henry Cavendish | |
Народився | 10 жовтня 1731 Ніцца, Франція |
Помер | 24 лютого 1810 (78 років) Лондон |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія |
Національність | англієць |
Діяльність | хімік, фізик, математик |
Alma mater | Кембриджський університет |
Галузь | хімія, фізика |
Заклад | Велика Британія |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | відкриття водню визначення густини Землі |
Батько | Lord Charles Cavendishd[1] |
Мати | Енн Ґрейd[2][1] |
Брати, сестри | Frederick Cavendishd[1] |
Нагороди | |
Генрі Кавендіш у Вікісховищі |
Ге́нрі Ка́вендіш (англ. Henry Cavendish; * 10 жовтня 1731, Ніцца — † 24 лютого 1810, Лондон) — англійський фізик і хімік, член Лондонського королівського товариства (з 1760 р.). Народився в Ніцці (Франція). Закінчив Кембриджський університет (1753 р.). Наукові дослідження проводив у власній лабораторії.
Роботи в галузі хімії належать до пневматичної (газової) хімії, одним з творців якої він є. Виділив (1766 р.) у чистому вигляді вуглекислий газ і водень, вважаючи останній флогістоном. Встановив основний склад повітря як суміш азоту і кисню. Отримав оксиди азоту. Спалюванням водню отримав (1784 р.) воду, визначивши співвідношення об'ємів газів, що взаємодіють в цій реакції (100:202). Точність його досліджень була така велика, що дозволила йому при отриманні (1785 р.) оксидів азоту за допомогою пропускання електричної іскри через зволожене повітря спостерігати наявність «дефлогістованого повітря», що становить не більше 1/20 частини загального об'єму газів. Це спостереження допомогло В. Ремзі і Дж. Релею відкрити у 1894 р. благородний газ аргон. Свої відкриття Кавендіш пояснював з позиції теорії флогістону.
У галузі фізики в багатьох випадках передбачив пізніші відкриття. Закон, за яким сили електричної взаємодії обернено пропорційні квадрату відстані між зарядами, був відкритий ним 1767, на десять років раніше від французького фізика Шарля Кулона.
Кавендіш експериментально встановив (1771 р.) вплив середовища на ємність конденсаторів і визначив (1771) значення діелектричних сталих кількох речовин. Визначив (1797–1798) сили взаємного притягання масивних тіл і обчислив тоді ж середню густину Землі, що відоме у науці як «експеримент Кавендіша». Про роботи Кавендіша в галузі фізики стало відомо лише в 1879 — після того, як англійський фізик Дж. Максвелл опублікував його рукописи, що доти перебували в архівах.
Генрі Кавендіш нагороджений медаллю Коплі у 1766 році.
Опублікувавши за своє життя всього лиш 20 робіт, цей вчений, як виявили після його смерті, незалежно відкрив закон Кулона, закон Ома, та закон Ріхтера[3]
- 12727 Кавендіш — астероїд, названий на честь науковця.
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Water - Liquid Awesome: Crash Course Biology #2. YouTube. CrashCourse. 6 лютого 2012. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- http://peoples.ru/science/chemistry/cavendish/ [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.]
- http://krugosvet.ru/articles/04/1000427/1000427a1.htm [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.]
- http://alhimik.ru/teleclass/pril/cavend.shtml [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Народились 10 жовтня
- Народились 1731
- Померли 24 лютого
- Померли 1810
- Члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Коплі
- Англійські фізики
- Британські хіміки
- Випускники Пітергаузу (Кембридж)
- Кавендіші
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Відкривачі хімічних елементів
- Уродженці Ніцци
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці