Гребеник Максим Анатолійович
Гребеник Максим Анатолійович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 13 січня 1992 Селище, Носівський район, Чернігівська область, Україна |
Смерть | 10 листопада 2023 (31 рік) Новомихайлівка, Мар'їнська міська територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна |
Alma Mater | Київський механіко-технологічний коледж |
Військова служба | |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Десантні війська |
Формування | |
Війни / битви | російсько-українська війна |
Макси́м Анато́лійович Гребе́ник (народився 13 січня 1992 в селі Селище Носівського району Чернігівської області — помер 10 листопада 2023 в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області) — український солдат, загинув на Російсько-українській війні під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Закінчив сільську школу, навчався в Київському механіко-металургійному технікумі, потім вступив до Київського будівельного університету. Закінчити його не встиг.
Максим Гребеник народився 13 січня 1992 році в селі Селище Ніжинський району Чернігівської області. Загинув від ворожого винищувача в ніч на 10 листопада 2023 року поблизу нині окупованого ворогом населеного пункту Новомихайлівка Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу державу.
Максим став на оборону України 25 лютого 2022 року в складі добровольчого формування територіальної громади на території Ніжинського району, коли той перебував в оперативному напівоточенні російських військ. До складу Збройних Сил України мобілізувався 24 серпня 2022 до 79-ої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади (другий батальйон, друга бригада).
До 10 листопада 2023 року захищав Батьківщину на Мар'їнському напрямку на "нулі". Виконував обов'язки водія-механіка 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 роти 2 батальйону 79 ОДШБр, в/ч А0224, керував бронетранспортером, возив особовий склад на позиції, евакуйовував поранених та загиблих побратимів, надавав медичну допомогу, ходив на штурми та відбивав ворожі атаки поруч з іншими військовослужбовцями, врятував не одне життя. Виконував сержантські обов'язки, перебуваючи у званні солдата.
10 листопада 2023 року загинув під час виконання бойового завдання селі Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області.
Поховано Максима Гребеника у рідному селі.
У загиблого залишилися мама Валентина Григорівна — сільський фельшер, батько Анатолій Віталійович, сестра Наталія.
- відзнака Президента «За оборону України» (№0037501, 07.07.2023),
- нагрудний знак «Честь і Слава» від Міністерства оборони України (06.12.2022),
- орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[1]
- ↑ Указ Президента України №23/2024. Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- Носівщина в жалобі. Носівська міська рада. 12 листопада 2023.
- Водяна Наталія Анатоліївна (23 травня 2024). Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Гребенику Максиму Анатолійовичу Електронні петиції. Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- Гребеник Максим Анатолійович. Енциклопедія Носівщини. Процитовано 1 серпня 2024.
- Солдати (Україна)
- Народились 13 січня
- Народились 1992
- Уродженці Носівського району
- Померли 10 листопада
- Померли 2023
- Померли в Новомихайлівці (Покровський район)
- Військовики 79-ї окремої десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Поховані в Носівському районі
- Померли в Покровському районі (Донецька область)