Дельфінідин
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дельфінідин (хлорид) | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 528-53-0 |
Номер EINECS | 208-437-0 |
KEGG | C05908 |
ChEBI | 38701 |
SMILES | c1c(cc(c(c1O)O)O)c2c(cc3c(cc(cc3[o+]2)O)O)O.[Cl-] |
InChI | InChI=1S/C15H10O7.ClH/c16-7-3-9(17)8-5-12(20)15(22-13(8)4-7)6-1-10(18)14(21)11(19)2-6;/h1-5H,(H5-,16,17,18,19,20,21);1H |
Номер Бельштейна | 1691007 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C15H11O7+Cl- |
Молярна маса | 338,70 г/моль |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Дельфінідин[1][2] — це антоціанідин, рослинний пігмент, а також антиоксидант[3]. Дельфінідин надає блакитного відтінку квітам родів фіалка та дельфіній. Він також надає синьо-червоного кольору винограду Каберне Совіньйон, і його можна знайти в журавлині та винограді Конкорд, а також у гранаті[4] та чорниці[5].
Дельфінідин, як і майже всі інші антоціанідини, є чутливим до рН, тобто є природним кислотно-основним індикатором, і змінюється від червоного кольору в основному середовищі до синього в кислому.
Відомо кілька глікозидів, отриманих з дельфінідину:
- Міртилін[en] (дельфінідин-3-О-глюкозид) та туліпанін[en] (дельфінідин-3-О-рутинозид) можна знайти у вичавках чорної смородини.
- Віолдельфін[en] (дельфінідин 3-рутинозид-7-O-(6-O-(4-(6-O-(4-гідроксибензоїл)-β-D-глюкозил)оксибензоїл)-β-D-глюкозид) надає пурпурно-синього кольору квітам Aconitum chinense.
- Насунін (дельфінідин-3-(р-кумароїлрутинозид)-5-глюкозид) надає фіолетового кольору шкірці плодів баклажанів[6].
- ↑ Delphinidine. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Delphinidine. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Afaq, F.; Syed, D. N.; Malik, A.; Hadi, N.; Sarfaraz, S.; Kweon, M.-H.; Khan, N.; Zaid, M. A.; Mukhtar, H. (2007). Delphinidin, an Anthocyanidin in Pigmented Fruits and Vegetables, Protects Human HaCaT Keratinocytes and Mouse Skin Against UVB-Mediated Oxidative Stress and Apoptosis. Journal of Investigative Dermatology. 127 (1): 222—232. doi:10.1038/sj.jid.5700510. PMID 16902416. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Ribéreau-Gayon, J.; Ribéreau-Gayon, P. (1958). The Anthocyans and Leucoanthocyans of Grapes and Wines. American Journal of Enology and Viticulture. 9: 1—9.
- ↑ Lätti AK, Riihinen KR, Kainulainen PS (2008). Analysis of anthocyanin variation in wild populations of bilberry (Vaccinium myrtillus L.) in Finland. J Agric Food Chem. 56 (1): 190—6. doi:10.1021/jf072857m. PMID 18072741.
- ↑ Noda Y, Kneyuki T, Igarashi K, Mori A, Packer L (2000). Antioxidant activity of nasunin, an anthocyanin in eggplant peels. Toxicology. 148: 119—23. doi:10.1016/s0300-483x(00)00202-x. PMID 10962130.