Джеймс Меттіс
| Джеймс Меттіс англ. James Mattis | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 20 січня 2017 — 31 грудня 2018 | |||
| Попередник: | Ештон Картер | ||
| Наступник: | Патрік Шенаген | ||
| |||
| 11 серпня 2010 — 22 березня 2013 | |||
| Попередник: | Девід Петреус | ||
| Наступник: | Лойд Остін | ||
| |||
| 2007 — 2010 | |||
| Попередник: | Ленс Смітт | ||
| Наступник: | Кейт Губер | ||
| |||
| 9 листопада 2007 — 9 вересня 2009 | |||
| Попередник: | Ленс Смітт | ||
| Наступник: | Стефан Абріаль | ||
| Народження: |
8 вересня 1950 (74 роки) Пулман, Вашингтон, США | ||
| Країна: | США | ||
| Релігія: | католицька церква і католицтво | ||
| Освіта: | Central Washington Universityd, Richland High Schoold і Національний воєнний коледж США | ||
| Ступінь: | бакалавр мистецтв | ||
| Шлюб: | Christina Lomasneyd[1] | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: |                      | ||
|
| |||
Дже́ймс Норман «Скажений Пес» Ме́ттіс (англ. James Norman Mattis; нар. 8 вересня 1950[2][3], Пулмен, Вашингтон, США) — американський військовослужбовець, головнокомандувач Центрального командування США (2010—2013), головнокомандувач Міжвидового командування збройних сил США (2007—2010), верховний головнокомандувач об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації (2007—2009). До цього — командир 1-го експедиційного корпусу морської піхоти США і 1-ї дивізії морської піхоти. Генерал у відставці. Міністр оборони США (2017—2018).
Джеймс Норман Меттіс народився 8 вересня 1950 року в місті Пулмен, що в окрузі Вітмен (штат Вашингтон). Після закінчення навчання в середній школі Річланда вступив до Центрального університету Вашингтону. 1 січня 1972 року закінчив університет у званні другого лейтенанта[4]. Призначений командиром взводу 3-ї дивізії морської піхоти. Пізніше, отримавши звання капітана, призначений командувачем роти. За бездоганну службу отримав звання майора і переведений до призовного пункту 12-го району Корпусу морської піхоти США, що в Портленді.
Командував 1-м батальйоном 7-го полку морської піхоти, а потім 1-ю експедиційною бригадою морської піхоти. Отримав звання підполковника.
Брав участь в операції «Непохитна свобода» в Афганістані, де командував оперативно-тактичною групою. Як командир цієї групи, він став першим офіцером, що командував групою у званні бригадного генерала[5].
У 2003 році командував 1-ю дивізією морської піхоти. В цьому ж році підвищений до звання генерал-майора. Брав участь в операціях на території Іраку[6]. У 2004 році Меттіс зіграв ключову роль в битві за Фаллуджу, ставши посередником переговорів між коаліційними силами та повстанцями. Пізніше отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2007 році призначений верховним головнокомандувачем об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації. До 2010 року він також за сумісництвом обіймав посаду командувача міжвидового командування збройних сил США.
11 серпня 2010 року призначений головнокомандувачем Центрального командування США. У 2013 році подав у відставку.
1 грудня 2016 обраний президент США Дональд Трамп оголосив про намір номінувати Меттіса на посаду міністра оборони.[7][8].
Меттіс був головним автором прийнятої в січні 2018 року оборонної стратегії США (National Defense Strategy), в якій Росія нарівні з Китаєм, КНДР, Іраном і терористичними угрупованнями була названа головною загрозою для США.
Меттіс послідовно виступав за стримування Росії і КНР, які, на його думку, хочуть створити світовий порядок, який відповідає авторитарної моделі держави, яка просувається ними. Він також наполягав на збереженні американського військового партнерства з європейськими країнами і Південною Кореєю і, як стверджує в своїй книзі «Страх» журналіст Роберт Вудворд, саме Меттіс і його колегам вдалося запобігти розриву військового співробітництва між США і Південною Кореєю, на якому наполягав Трамп. У книзі також стверджується, що Меттісу вдалося пом'якшити плани ракетного удару США по Сирії в квітні 2017 року. У підсумку по авіабазі Еш-Шайрат було випущено лише 59 ракет. При цьому Меттісу не вдалося переконати президента Трампа від виходу з угоди щодо іранської ядерної програми, досягнутої в 2015 році.
20 грудня 2018 року стало відомо про відставку Меттіса. Це відбулося практично відразу ж після прийняття президентом Трампом рішення про виведення американського військового контингенту з Сирії і витоку інформації про плановане виведення як мінімум половини американського контингенту з Афганістану.
У листі на ім'я президента, який Меттіс опублікував на сайті міністерства оборони, він заявив, що розділяє переконання Трампа в тому, що США не «повинні бути світовим поліцейським» і що головною метою зовнішньої політики США має бути забезпечення власної безпеки і допомоги союзникам. Меттіс підкреслив свою прихильність політиці стримування впливу Китаю та Росії, а також вказав на необхідність поважати партнерів США по НАТО. При цьому, як випливає з листа, погляди Меттіса не збігалися з позицією президента.
Подавши у відставку, Меттіс планував залишатися на своєму посту до кінця лютого 2019 року, однак президент Трамп ухвалив рішення, що Пентагон вже з 1 січня 2019 року очолить Патрік Шенаген.
Популярність, а також різку критику Меттіс отримав 1 лютого 2005 року, коли під час свого виступу на форумі в Сан-Дієго він сказав наступне:
В Афганістані ви побачите, що є хлопці, які дають жінкам ляпаса тільки за те, що вони не носять чадру. У такого хлопця у будь-якому випадку не залишилося нічого від чоловіка. Так що це дуже весело — стріляти в них. Битися — це велике задоволення. Стріляти в деяких людей — це просто здорово і забавно. Я буду відвертий перед вами: мені подобається це.
Оригінальний текст (англ.)You go into Afghanistan, you got guys who slap women around for five years because they didn't wear a veil. You know, guys like that ain't got no manhood left anyway. So it's a hell of a lot of fun to shoot them. Actually, it's a lot of fun to fight. You know, it's a hell of a hoot. It's fun to shoot some people. I'll be right upfront with you, I like brawling.
Висловлення Меттіса викликало неоднозначні суперечки, і генерал Майкл Хейгі (командувач Корпусу морської піхоти США) вимушений був виступити із заявою, в якій він дорікнув Меттісу, щоб той добирав слова більш ретельно[9].
У 2008 році на екрани вийшов телесеріал Покоління вбивць, в якому актор Роберт Джон Бурке зіграв генерала Джеймса Меттіса[10].
| Стрічка | Назва |
|
Медаль за видатну службу в Збройних силах |
|
Медаль «За видатні заслуги» |
|
Медаль за відмінну службу в Збройних силах США |
|
Легіон Заслуг |
|
Бронзова Зірка |
|
Медаль за похвальну службу |
|
Медаль за досягнення |
|
Бойова стрічка |
|
Подяка Президента |
|
Нагорода за видатну єдність частини |
|
Подяка частині військово-морського флоту |
|
Відзнака за видатні заслуги |
|
Експедиційна медаль Корпусу морської піхоти |
|
Медаль за службу національній обороні |
.svg){kind=small}
|
Медаль за участь у війні в Затоці |
|
Медаль за кампанію в Афганістані |
|
Медаль за Іракську кампанію |
|
Експедиційна медаль за війну з тероризмом |
|
Медаль за службу у війні з тероризмом |
|
Медаль за гуманітарну допомогу |
|
Відзнака за службу в морі |
|
Медаль польської армії (Польща) |
_ribbon.svg){kind=small}
|
Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія) |
_ribbon.svg){kind=small}
|
Медаль визволення (Кувейт) |
.svg){kind=small}
|
Медаль НАТО |
- ↑ https://politi.co/3xPXaDK
- ↑ You searched: James Mattis 19500908. Public Background Checks. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 16 квітня 2012.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 4. (англ.)
- ↑ Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 5. (англ.)
- ↑ Thomas E. Ricks (2006). Fiasco: The American Military Adventure in Iraq. New York: Penguin Press. с. 313.
- ↑ Трамп обрав головою Пентагону критика дій Росії в Україні. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Прим. Для призначення Меттіса Конгрес має змінити норму про заборону військовим обіймати посаду сім років після відставки.
- ↑ Guardiano, John R. (11 лютого 2005). Breaking the Warrior Code. The American Spectator[en]. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 21 серпня 2014.(англ.)
- ↑ Character Bio. HBO. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 25 квітня 2010.
- Reynolds, Nicholas E. (2005). Basrah, Baghdad and Beyond — The US Marine Corps in the Second Iraq War. P. 5. Naval Institute Press. ISBN 1-59114-717-4 (англ.)
- Скажений Пес і друг України. Новий глава Пентагону [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 5 грудня 2016
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 1602157055270 · BNF: 17948583b · CiNii: DA19373171 · FAST: 1987242 · Freebase: /m/05419_ · GND: 1051089220 · GTAA: 1671822 · ISNI: 0000000120820784 · J9U: 987007356674505171 · LCCN: no2011091753 · MAK: 9810554597505606 · NLP: a0000003215981 · NTA: 423652370 · SUDOC: 236630377 · VIAF: 171892898 |
Джеймс Форрестол (1947—1949) • Луїс Артур Джонсон (1949—1950) • Джордж Маршалл (1950—1951) • Роберт Ловетт (1951—1953) • Чарлз Ервін Вілсон (1953—1957) • Ніл Макелрой (1957—1959) • Томас Гейтс (1959—1961) • Роберт Макнамара (1961—1968) • Кларк Кліффорд (1968—1969) • Мелвін Лейрд (1969—1973) • Елліот Річардсон (1973) • Білл Клементс (в.о.) (1973) • Джеймс Шлезінгер (1973—1975) • Дональд Рамсфелд (1975—1977) • Гарольд Браун (1977—1981) • Каспар Вайнбергер (1981—1987) • Френк Карлуччі (1987—1989) • Вільям Говард Тафт IV (в.о.) (1989) • Річард «Дік» Чейні (1989—1993) • Лес Еспін (1993—1994) • Вільям Перрі (1994—1997) • Вільям Коен (1997—2001) • Дональд Рамсфелд (2001—2006) • Роберт Гейтс (2006—2011) • Леон Панетта (2011—2013) • Чак Гейгель (2013—2015) • Ештон Картер (2015—2017) • Джеймс Меттіс (2017—2018) • Патрік Шенаген (в.о.) (2019) • Марк Еспер (2019—2020) • Ллойд Остін (2021-) | .svg) | ||
 Кабінет Дональда Трампа | |||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Президент та Віцепрезидент: | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Секретарі (міністри) |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Посадовці рівня секретаря |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
- Народились 8 вересня
- Народились 1950
- Випускники Національного воєнного коледжу США
- Нагороджені медаллю «За видатну службу в Збройних силах» (США)
- Нагороджені медаллю «За видатні заслуги» армії США
- Нагороджені медаллю «За видатні заслуги» ВМС США
- Нагороджені медаллю «За відмінну службу в Збройних силах» (США)
- Кавалери Бронзової Зірки (США)
- Нагороджені Похвальною медаллю Армії
- Кавалери Легіона Заслуг ступеня «Офіцер» (США)
- Нагороджені медаллю «За службу національній обороні»
- Кабінет Дональда Трампа
- Персоналії:Вашингтон (штат)
- Генерали Морської піхоти США
- Командувачі НАТО
- Кавалери Легіона Заслуг (США)
- Війна в Іраку
- Кавалери Легіона Заслуг ступеня «Легіонер» (США)
- Учасники війни в Перській затоці
- Учасники війни в Афганістані (з 2001 року)
- Міністри оборони США