Джон Лайтфут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон Лайтфут
англ. John Lightfoot
Народився9 грудня 1735(1735-12-09)
Н'юент, Глостершир
Помер20 лютого 1788(1788-02-20) (52 роки)
Лондон
Місце проживанняВелика Британія Велика Британія
Країна Королівство Велика Британія
Діяльністьботанік, зоолог, священник
Галузьботаніка
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Нагороди
Титульна сторінка праці Дж. Лайтфута Flora Scotica

Джон Лайтфут (англ. John Lightfoot; 17351788) — англійський ботанік та конхіолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джон Лайтфут народився 9 грудня 1735 року в невеликому місті Н'юент у графстві Глостершир у сім'ї фермера — йомена Стівена Лайтфута.[2] Навчався у початковій школі у Глостері, потім вступив до Пембрукського коледжу Оксфордського університету. У 1766 році він отримав ступінь магістра мистецтв. Згодом Джон був призначений вікарієм села Колнбрук, через декілька років переїхав до Аксбріджа (нині Аксбрідж включений у територію Лондона). Через декілька років Лайтфут став пастором у селі Готем у Ноттінгемширі.

У 1772 році Томас Пеннант запросив Лайтфута у свою другу подорож по Шотландії та Гебридах, Лайтфут з радістю погодився. Зразки рослин, зібрані Джоном під час цієї подорожі, йому допомагали визначати Джон Гоуп, Джон Стюарт та інші ботаніки. У 1777 році вийшли два томи написаної за результатами спостережень Лайтфута Flora Scotica. Витрати на видання книги були оплачені Пеннантом. Велика частина ілюстрацій до цієї книги виконав М.Гріффітс (1743–1819), деякі — П.Мазеллі, Г.Сміт та Джеймс Совербі. До другого видання книги, що вийшло у 1789 році, додавалася біографія автора, написана Т. Пеннантом.

У 1785 роціДжон Лайтфут був обраний членом Лондонського Королівського товариства.[3]

Лайтфут був одним із членів-засновників Лондонського Ліннеївського товариства, однак помер незадовго до перших зборів його членів.[2][4] 20 лютого 1788 року Лайтфут вийшов у магазин. Він помітно заїкався, насилу дійшов до будинку; потім у нього стався інсульт. Після декількох годин у ліжку Джон помер. Він залишив вдову Матильду, доньку мельника з Аксбріджа Вільяма Бертона Рейнса, та двох дітей. У 1802 році Матильда вийшла заміж за барристера Джона Спрінгетта Харві.

Окремі наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Lightfoot, J. (1777). Flora Scotica. 2 vols., 1135 p., 35 pl.
  • Lightfoot, J. (1786). An account of some minute British shells, either not duly observed, or totally unnoticed by authors. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 76(1): 160–170.

Роди, названі на честь Дж. Лайтфута

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IPNI,  Lightf.
  2. а б Boulger, George Simonds. DNB, 1885-1900, Volume 33: Lightfoot, John
  3. Fellow details: Lightfoot; John (1735 - 1788). The Royal Society. Процитовано 16 April 2013.
  4. Mycologist Profiles[1] [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pennant, T. in Lightfoot, J. Flora Scotica. — Ed. 2. — London, 1789. — Vol. I. — P. v—xii. — 530 p.