Диверсант (телесеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диверсант
Типтелесеріал
Телеканал(и)Перший канал, Росія і Pobedad
ЖанрБойовик
Пригоди
Кінофантастика
Тривалість52 хв.
РежисерМалюков Андрій Ігорович
У головних роляхВладислав Галкін
Alexey Bardukovd
Кирило Плетньов
Країна-виробник Росія
Мова оригіналуросійська
Перший показ6 вересня 2004
Кількість серій4
ПослідовникThe Saboteur 2d
Посилання

«Диверсант» — російський телесеріал 2004 року, за мотивами роману Анатолія Азольского.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1 серія

[ред. | ред. код]

Молодші сержанти розвідники Леонід Філатов (Олексій Бардуков) і Олексій Бобриков, прямуючи в свою військову частину для проходження служби, просять шофера полуторки (Віктор Косих) довезти їх до частини. Шофер погоджується. По дорозі вони підбирають сержанта-попутника (Кирило Плетньов) та в цей момент їх починають обстрілювати німці. Полуторка вибухає, в живих залишаються тільки Філатов і сержант-попутник, а водій полуторки і Бобриков гинуть. Попутник забирає гвинтівку водія і прицілюється в двох німців, що під'їжджають на мотоциклі відразу після вибуху. Льоня, зрозумівши, що сержант зволікає, вихоплює у нього рушницю і вбиває обох німців. Під'їжджає німецький бронетранспортер, і вижившим доводиться тікати. Вони ховаються в лісі і лише тут знайомляться. Попутник представляється Олексієм. Олексій просить Філатова віддати йому документи загиблого Бобрикова. Сам він — піхотинець, але каже, що йому дуже потрібно потрапити в Берлін на Leipziger Straße, 13, так як має з мешканцями цього будинку особливі рахунки. Льоня погоджується. На наступний ранок вони добираються до покинутої залізничної станції і вбивають ще одного німця, що знаходиться на варті. Льоня сподівається, що їм за це покладаються нагороди, проте Олексій велить йому засипати всі «трофеї», попередивши: «Якщо де-небудь брякнешь, що з німецької сторони прийшли, плакати будемо обидва. Гірко і довго». Нарешті вони добираються до своєї частини. Їх приймає майор Лукашин (Андрій Краско), а підполковник Костенецький (Михайло Єфремов) перевіряє їх на знання німецької мови. Сержанти вступають на навчання на старшому лейтенанту Калтыгину (Владислав Галкін).

2 серія

[ред. | ред. код]

Калтигін повертається в частину з новим званням капітана і доповідає молодшим сержантам, що їх переводять у розпорядження Чеха (Олександр Ликов).

3 серія

[ред. | ред. код]

За відмінне виконання операції Бобриков і Філатов отримують позачергові звання молодших лейтенантів. Група Калтигіна отримує завдання знищити архів обкому партії, що знаходиться у залізничному вагоні, забутому при евакуації на великому перевалочному сайті, тепер контрольованому німцями — станції Білокам'яна.

4 серія

[ред. | ред. код]

Калтигіна, Бобрикова та Філатова готують на спецзавдання і засилають у Польщу.

В ролях

[ред. | ред. код]
  • Олексій Бардуков — младший сержант / младший лейтенант / старший лейтенант / капітан Леонид Михайлович Филатов
  • Владислав Галкин — старший лейтенант / капітан / майор Григорий Иванович Калтыгин
  • Кирилл Плетнёв — младший сержант / младший лейтенант / старший лейтенант / капітан Олексій Петрович Бобриков
  • Ксения Кузнецова — радистка Татьяна Скрябина, младший сержант
  • Андрій Краско — майор Василь Сергеевич Лукашин
  • Михайло Ефремов — підполковник Костенецкий
  • Олександр Лыков — Чех
  • Володимир Меньшов — генерал Калязин
  • Віллі Хаапасало — Вильгельм
  • Рената Литвинова — начальник школи радисток
  • Марина Яковлева — Клава
  • Юрій Цурило — начальник санітарного поїзда
  • Наталья Иванова-Фенкина — медсестра
  • Віктор Косих — водій полуторки
  • Олексій Солончев — младший сержант Олексій Петрович Бобриков (у початку фільму до першого боя)
  • Валерій Баринов — генерал
  • Андрій Зибров — лейтенант-дознаватель
  • Андрій Смоляков — майор-дознаватель
  • Игорь Ливанов — полковник Богатырёв
  • Игорь Лифанов — капітан Свешников
  • Валерій Иваков — капітан-связист
  • Олександр Стефанцов — лейтенант
  • Сергій Макаров — старшині
  • Андрій Толубеев — член Военсовета
  • Екатерина Редникова — Люба, господиня-молодуха
  • Володимир Богданов — полковник
  • Сергій Пинегин — генерал-майор Кирюхин
  • Віктор Вержбицкий — майор Векшин, следователь воєнної прокуратури
  • Микола Чиндяйкин — генерал-лейтенант Воронков
  • Станислав Микульский — Янек, водій-поляк
  • Юрій Макеев — солдатів-конвоир
  • В'ячеслав Титов — льотчик
  • Нодар Мгалоблишвили (озвучивание: Армен Джигарханян) — московський генерал
  • Володимир Качан — полковник

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Номінації та нагороди

[ред. | ред. код]

Продовження серіалу

[ред. | ред. код]

У 2007 році вийшло продовження телесеріалу під назвою «Диверсант. Кінець війни».

Зйомки

[ред. | ред. код]
  • В одному з епізодів фільму герой Ст. Галкіна при здійсненні марш-кидка співає пісню, що є алюзією на дії героя його батька у фільмі «В зоні особливої уваги», знятого тим же режисером. Епізод, коли німці оточують розвідгрупу в болоті і через гучномовці пропонують здатися — майже точна цитата з того ж фільму.
  • У фільмі знімався останній в Росії на той момент літаючий літак Лі-2 (бортовий номер 01300 ФЛА РФ), незабаром після зйомок він розбився.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Номинанты премии «Золотой Орёл» за 2005 год. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 30 березня 2014.
  2. Пике на деревню. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 20 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]