Координати: 50°25′10″ пн. ш. 25°44′54″ сх. д. / 50.41944° пн. ш. 25.74833° сх. д. / 50.41944; 25.74833
Очікує на перевірку

Дубенський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубенський замок
Загальний вигляд
50°25′10″ пн. ш. 25°44′54″ сх. д. / 50.41944° пн. ш. 25.74833° сх. д. / 50.41944; 25.74833
Статуспам'ятка архітектури
Статус спадщинипам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
РозташуванняРівненська область
Дубно
Тип будівлізамок
Архітектурний стильпізній ренесанс
Засновниккн. Костянтин Іванович Острозький
Засновано1492
Будівництво1492 — 
Станмузей
Сайтzamokdubno.com.ua
Дубенський замок. Карта розташування: Україна
Дубенський замок
Дубенський замок (Україна)
Мапа
CMNS: Дубенський замок у Вікісховищі

Ду́бенський за́мок (замок князів Острозьких — Любомирських[1]) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам'ятка історії, культури та архітектури України.

Історія споруди

[ред. | ред. код]

Замок виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом Х—ХІІІ ст. існував як дитинець літописного Дубна. Зруйнований монголами в 1240–1241 рр. Приблизно в кінці XIV — початку XV ст. князь Федір Острозький спорудив дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями.

Проте обмежена площа замку, недостатня міцність дерев'яних стін і укріплень, досить часті пожежі, і, найголовніше, нижче розташування стосовно прилеглої ділянки міста, змусило князя Костянтина Острозького почати будову нової, рельєфно вищої, кам'яної фортеці.

1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку[2].

Замок у місті Дубно

Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався. На початку XVII ст. каштелян краківський князь Януш Острозький реставрував замок у стилі пізнього ренесансу. Тоді ж було добудовано два бастіони зі сторожовими вежами. Між старим городищем і новим замком пролягав глибокий рів, який при потребі легко заповнювався водами Ікви. Другий, ширший і важливіший для оборони, рів був виритий з протилежного боку замку. Його східний схил утворювався фасадами бастіонів і куртиною, яка їх з'єднувала, а висока прямовисна стіна з боку міста була складена з «дикого» каміння. Цей рів також наповнювався водою. У бастіонах містились каземати, з'єднані з околицями. Вони були такими просторими, що туди можна було заїхати каретою і розвернутися.

Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги. Імовірно, що на території замку деякий час існувала своя замкова церква.

Кавальєр на замковому бастіоні

У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За всю історію свого існування замок наче був свідком розвитку вогнепальні зброї: від мушкетів, кремінних рушниць, фальконетів, гаківниць, стародавніх гармат аж до сучасних гвинтівок, автоматів, кулеметів, пістолетів тощо.

Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. І лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству, і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини: російського царя Миколи II, австрійського цісаря, армії УНР, поляків, червоноармійців, гітлерівців, радянських військ.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім'я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам'ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Археологічне вивчення території Дубенського замку було розпочате у 1995 році під керівництвом доктора історичних наук І. К. Свєшнікова. Розкопки засвідчили, що на замковому узвишші княжий Дубен існував вже з кінця X — початку XI століть[3].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Палац Любомирських та дівоча вежа
    Палац Любомирських та дівоча вежа
  • Палац Любомирських та дівоча вежа взимку
    Палац Любомирських та дівоча вежа взимку
  • Надбрамний корпус
    Надбрамний корпус
  • Дівоча вежа і річка Іква
    Дівоча вежа і річка Іква
  • Палац Любомирських
    Палац Любомирських
  • Палац Острозьких
    Палац Острозьких
  • Каземати замку
    Каземати замку
  • Вид на частину замку
    Вид на частину замку
  • Схема Дубенського замку
    Схема Дубенського замку
  • Герб на надбрамному корпусі
    Герб на надбрамному корпусі
  • Вид на в'їзну браму із рову
    Вид на в'їзну браму із рову
  • Меморіальна дошка Мазепі та Орлику на стіні Дубненського замку.
    Меморіальна дошка Мазепі та Орлику на стіні Дубненського замку.
  • Вид на замок з повітря
    Вид на замок з повітря

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційна назва з охоронної таблички (охоронний номер 609 - H/0)
  2. ↑ Дубно — Сторінка міської ради [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.] — З історії Дубенського замку
  3. ↑ З глибини віків. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.

Література

[ред. | ред. код]
  • Дубенський замок-Х. Історія та постаті: переосмислення : Живописно-графічно-скульптурний симпозіум; 4-18 серпня 2016 р. / [упоряд. Н. Сухоліт]. – Київ; Дубно : Софія-А, 2016. – 48 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубенський_замок&oldid=43900679