Еванджеліста Торрічеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еванджеліста Торрічеллі
італ. Evangelista Torricelli
Народився15 жовтня 1608(1608-10-15)
Рим, Папська держава[1][2]
Помер25 жовтня 1647(1647-10-25) (39 років)
Флоренція, Велике герцогство Тосканське[3][4][…]
·черевний тиф[1]
ПохованняБазиліка Сан-Лоренцо[5]
Країна Велике герцогство Тосканське
Діяльністьматематик, фізик, винахідник
Alma materРимський університет ла Сапієнца (1632)[6]
Roman Colleged (1626)[6]
Галузьфізика, математика
ЗакладГалілео Галілей
Фердинандо II Медічі
Бенедетто Кастеллі[6]
Giovanni Ciampolid[6]
Науковий керівникБенедетто Кастеллі
Відомі учніВінченцо Вівіані
Аспіранти, докторантиВінченцо Вівіані[7]
ЧленствоАкадемія делла Круска[6]
Відомий завдяки:Барометр
Формула Торрічеллі
БатькоГаспар Торрічеллі
МатиКатерина Анджетті

Еванджеліста Торрічеллі (італ. Evangelista Torricelli; 15 жовтня 1608(16081015) — 25 жовтня 1647) — італійський фізик і математик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1608 року у Фаенці.

1627 року приїхав до Риму, де вивчав математику під керівництвом Бенедетто Кастеллі, друга і учня Галілео Галілея. Під враженням праць Галілея про рух написав власний твір на ту ж тему під назвою «Трактат про рух» (Trattato del moto, 1640).

1641 року переїхав до Арчетрі, де став учнем і секретарем Галілея, а пізніше його наступником на кафедрі математики і філософії Флорентійського університету.

З 1642 року, після смерті Галілея, придворний математик великого герцога Тосканського і одночасно професор математики Флорентійського університету. Найбільш відомі праці Торрічеллі в галузі пневматики і механіки.

Внесок у науку

[ред. | ред. код]

1644 року розвинув теорію атмосферного тиску, довів можливість отримання так званої «торічелієвої порожнечі» і винайшов ртутний барометр. У основній праці з механіки «Про рух вільно падаючих і кинутих важких тіл» (1641) розвивав ідеї Галілея про рух, сформулював принцип руху центрів тяжіння, заклав основи гідравліки, вивів формулу для швидкості витікання ідеальної рідини з посудини.

Торрічеллі належать також роботи з математики (зокрема, розвинув метод неподільних) і балістики, удосконалення оптичних приладів, шліфуванню лінз. У математиці удосконалив і широко застосував метод неподільних при розв'язанні задач на дотичні. Використовував кінематичні уявлення, зокрема принцип додавання рухів. Узагальнив правило квадратури параболи на випадок довільного раціонального показника. Самостійно, хоч і дещо пізніше від Ж. Роберваля, визначив квадратуру циклоїди. Услід за Рене Декартом знайшов довжину дуги логарифмічної спіралі.

Окрім виготовлення зорових труб і телескопів, займався конструюванням простих мікроскопів, що складаються всього з однієї крихітної лінзи, яку він отримував з краплі скла (розплавляючи над полум'ям свічки скляну паличку). Саме такі мікроскопи набули потім широкого поширення.

Помер Торрічеллі у Флоренції 25 жовтня 1647 року ймовірно від черевного тифу[8]. Похований у базиліці Сан-Лоренцо.

Дослід Торрічеллі

[ред. | ред. код]
Дослід Торрічеллі

Запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки 1 м науковець вщерть заповнив ртуттю і незапаяним кінцем занурив у посудину з цією самою речовиною. Ртуть почала виливатися із трубки в посудину, але не вся, зупинилася на позначці 760 мм від поверхні ртуті в посудині. Торрічеллі повторив дослід, розташувавши трубку не вертикально, а похило. І знову відстань від поверхні ртуті у посудині до її краю у трубці становила 760 мм. Одержаний результат він пояснив тим, що стовпчик ртуті у трубці і повітря над відкритою поверхнею ртуті тиснуть на неї однаково. Цей тиск дістав назву нормального атмосферного тиску. А пустий простір який виникав поблизу запаяної частини трубки названий торрічелева пустота.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь Торрічеллі названа одиниця тиску — торр, а також астероїд 7437 Торрічеллі і місячний кратер Торрічелі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Favino F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2019. — Vol. 96.
  2. https://books.google.cat/books?id=FVZ97lqmSnAC&pg=PA42 — С. 42.
  3. Гельфер Я. М. Торричелли Эванджелиста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1977. — Т. 26 : Тихоходки — Ульяново. — С. 116.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Mario Di Fidio, Claudio Gandolfi, Idraulici italiani, Fondazione BEIC, 2014, p. 77. [1] [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]