Ейноюгані Раутаваара

Ейноюгані Раутаваара
Основна інформація
Повне ім'я	фін. Eino Juhani Rautavaara
Дата народження	9 жовтня 1928(1928-10-09)[…]
Місце народження	Гельсінкі, Фінляндія
Дата смерті	27 липня 2016(2016-07-27)[…] (87 років)
Місце смерті	Гельсінкі
Громадянство	Фінляндія
Професії	композитор, музикознавець, викладач університету
Освіта	Академія імені Сібеліуса і Джульярдська школа
Вчителі	Аарре Меріканто, Аарон Копленд і Wladimir Vogeld
Відомі учні	Harri Ahmasd, Магнус Ліндберг, Калеві Аго, Olli Mustonend і Еса-Пекка Салонен
Жанри	сучасна класична музика
Magnum opus	Die Liebendend, Cantus Arcticusd і Symphony No. 7d
Заклад	Академія імені Сібеліуса і Джульярдська школа
Нагороди	Wihuri Sibelius Prized (1965) Finnish State Prize for Musicd
Батько	Eino Rautavaarad
У шлюбі з	Mariaheidi Rautavaarad
Діти	Markojuhani Rautavaarad
Файли у Вікісховищі

Ейноюгані Раутаваара (фін. Einojuhani Rautavaara; 9 жовтня 1928(19281009), Гельсінкі, Фінляндія — 27 липня 2016, Гельсінкі) — фінський композитор.

З життя і творчості

Ейноюгані Раутаваара, 2003

У 1948—1952 роках навчався в Академії імені Сібеліуса у Аарре Меріканто (сина Оскара Меріканто), потім в Джульярдській школі у Вінсента Персічетті, також брав уроки в Аарона Копленда і Роджера Сешнса. Пізніше, протягом року стажувався і Швейцарії (у Володимира Фогеля) та Німеччині. Протягом 1966—1990 років викладав в Академії імені Сібеліуса, 1969 року — лауреат премії ім. Сібеліуса, з 1976 року — професор.

Для музики композитора характерні чітка форма, емоціональність та правдивість. На початку творчої діяльності захоплювався серіалізмом, але потім від нього відмовився, повернувшись до традиційнішої техніки. З ранніх творів Раутаваара широкою популярністю користується «Cantus Arcticus» (1972), часто званий Концертом для птахів з оркестром, в якому використані аудіозаписи пташиного співу. З восьми симфоній Раутаваара найбільше популярна Сьома (1994), під назвою «Ангел Світла», що відображає загальний містичний напрямок пізньої творчості композитора. Раутаваара написав також 14 концертів для фортепіано (Концерт для фортепіано № 3 «Подарунок мрій» (1998) — на замовлення Володимира Ашкеназі), скрипки, віолончелі, флейти, органу, контрабасу, арфи, кларнета з оркестром. Йому належить також безліч камерних та хорових творів, ряд біографічних опер, у тому числі «Вінсент» (1986—1987, про Вінсента ван Гога) і «Распутін» (2001—2003, про вбивство Распутіна).

Раутаваара був плідним композитором і писав в різних формах і стилях. На його творчість в певній мірі мали вплив Альбан Берг, Антон Брукнер та інші представники школи додекафонії. Творчу діяльність можна поділити на 4 періоди. Ранній неокласичний 1950-их років, коли проявляються тісні зв'язки з традицією. 1960-ті роки — етап авангарду та конструктивізму. Експериментує із серійною технікою, але вже до кінця десятиліття відмовляється від неї і починає рухатись вже в неоромантичному напрямку — кінець 1960-их—1970-ті роки. Як результат, усі ці пошуки привели композитора до еклектичного, постмодерністського стилю, де він змішує широкий спектр стилістичних прийомів і жанрів. Також захоплювався метафізичними і релігійними сюжетами і текстами.