Еморі Ловінс

Еморі Ловінс Amory Lovins
Еморі Ловінс
Ім'я при народженні	Еморі Ловінс Amory Lovins
Народився	13 листопада 1947(1947-11-13) (77 років) Вашингтон, США
Країна	США
Діяльність	фізика
Alma mater	коледж Магдалени, Гарвардський університет, Бейтс-коледжd, Гарвардський коледж і Amherst Regional High Schoold
Науковий ступінь	Master of Artsd
Знання мов	англійська
Заклад	коледж Магдалени і Stanford Precourt Institute for Energyd
Членство	Шведська королівська академія інженерних наук
У шлюбі з	Hunter Lovinsd
Нагороди	стипендія МакАртура Volvo Environment Prized (2007) Премія «За правильний спосіб життя» (1983) Премія Блакитна Планета (2007) Time 100 Benjamin Franklin Medald (2005) Премія Гайнцаd (1998) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd
Медіафайли у Вікісховищі

Е́морі Ло́вінс (англ. Amory Lovins) (нар. 13 листопада 1947) — американський вчений-фізик. Один із ідеологів і теоретиків «зеленого» руху. Публічне визнання Ловінс отримав після статті «Енергетична стратегія: невибраний шлях?», опублікованої в журналі Foreign Affairs в 1976 році у розпал енергетичної кризи. На думку Ловінса, США занадто залежать від імпортної нафти, вугілля й атомних електростанцій. Ловінс запропонував альтернативу.

«Існує комплекс енергетичних технологій, які відрізняються рядом загальних рис і досить привабливі в технічних, економічних і політичних відносинах, але не мають загальної назви. За відсутності більш прийнятного терміну я буду називати їх „м'якими“ технологіями. Відповідно до недавніх досліджень, у Сполучених Штатах може бути створена економіка, цілком або значною мірою заснована на сонячній енергії».

У список цих технологій, крім сонячної енергетики, Ловінс включив енергію вітру, а також водневий двигун. При цьому він не обмежився голою теорією: Ловінс винайшов автомобіль на водневому двигуні, так званий «гіперкар», і одержав на його розробку півтора мільйона доларів від корпорації BP-Amoco та техаського мільярдера Сема Уайлі.

Ловінс виходить із того, що електрика — форма, у який споживається левина частка енергії — є вкрай неекономічною, коли воно виробляється спалюванням палива або шляхом ядерної реакції. На все, що не зводиться до низькотемпературного підігріву й охолодження, іде лише 8 % електроенергії, інше розсіюється в атмосфері. На думку Ловінса, шляхом економії цей обсяг можна скоротити до 5 %, в основному за рахунок більше помірного освітлення промислових об'єктів, а більшість інших потреб можна задовольняти шляхом раціонального використання енергетичних відходів — зокрема, тієї ж пари, яка у результаті деяких технологічних процесів може досягати температури в кілька тисяч градусів Цельсія. Таким чином, для покриття енергетичних потреб країни не знадобиться будівництва нових вузлових електростанцій — досить буде допоміжних генераторів на енергоємних підприємствах.

Окрім того, Еморі Ловінс вважає, що раціональне використання нафти дозволить наполовину скоротити її споживання у світових масштабах.

Амори Ловінс, відомий своїми публікаціями про альтернативну енергію, не зупинився на теорії. Він побудував надзвичайно добре ізольований сонячний пасивний будинок у Старому Сноумасі в Колорадо на висоті 2164 метрів. У зимовому саду квітувала тропічна рослинність, а піч використовувалась дуже рідко. Вивчення цих прикладів Пасивних Будинків додало впевненості та гарантії, що фізика працює на практиці. В 1995 році Амори Ловінс відвідав Пасивний Будинок у м. Дармштадт Краніхштайн. Саме він запропонував, щоб Пасивний Будинок розглядався не тільки як науково-дослідна робота, а також як енергетичний стандарт майбутнього.

Наразі Ловінс очолює Rocky Mountain Institute (Колорадо, США) — дослідницький центр, що займається розробкою інноваційних технологій у сфері навколишнього середовища та енергетики.