Емілі Блеквелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емілі Блеквелл
Народилася8 жовтня 1826(1826-10-08)[1][2][…]
Бристоль, Англія, Сполучене Королівство[5]
Померла7 вересня 1910(1910-09-07)[1][2][3] (83 роки)
York Cliffsd, Мен, США[6]
Країна США
Діяльністьлікарка, гінеколог, акушерка
Alma materЕдинбурзький університет і Case Western Reserve University School of Medicined (1854)[6]
Знання мованглійська
РідBlackwell familyd
БатькоSamuel Blackwelld
МатиHannah Blackwelld
Брати, сестриЕлізабет Блеквелл, Henry Browne Blackwelld і Anna Blackwelld
Нагороди

Емілі Блеквелл (англ. Emily Blackwell; 8 жовтня 1826, Бристоль — 7 вересня 1910, Йорк Кліффс) — англо-американська лікарка, акушерка. Третя жінка, котра здобула докторський ступінь з медицини у США, і друга жінка, котра здобула цей ступінь в Університеті Кейс Вестерн резерв.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 8 жовтня 1826 року в Бристолі. У 1832 році її сім'я емігрувала до США, у 1837 поселилась поруч з Цинциннаті в Огайо. Взявши за приклад наполегливість в навчанні своєї старшої сестри Елізабет, Емілі старанно вивчала медицину і здобула докторський ступінь з медицини у 1854 році. У 1857 році сестри Блеквелл і Марія Закревська заснували New York Infirmary for Indigent Women and Children. Емілі Блеквелл від початку відповідала за управління шпиталем і велику частину пожертв, які поступали на його адресу. Вона керувала шпиталем 40 років, контролюючи операції, доглядала за хворими і вела бухгалтерський облік. Блеквелл їздила до Олбані, щоб запевнити законодавців забезпечувати лікарню за рахунок фондів, що гарантувало б тривалу фінансову стабільність. Вона перетворила інститут, який розташовувався в орендованому 16-кімнатному приміщенні, у повноцінну лікарню. У 1874 році ця лікарня обслуговувала понад 7000 осіб за рік.

Під час Громадянської війни у США Елізабет та Емілі Блеквелл допомагали організовувати жіночу Центральну асоціацію допомоги, котра підбирала медичний персонал і навчала його, зокрема медсестер, для воєнної служби. Емілі та Елізабет Блеквелл разом з Мері Лівермор також відіграли важливу роль у розвитку санітарної комісії США.

Після війни, у 1868 році, сестри Блеквелл створили жіночий медичний коледж у Нью-Йорку. Емілі стала професоркою акушерства, а у 1869 році, коли Елізабет переїхала до Лондона, щоб допомогти організовувати Лондонську школу медицини для жінок, стала деканом коледжу. У 1876 році інститут став трирічним, а у 1893 — чотирирічним коледжем. У 1899 році у коледжі навчалося 364 жінки-лікарки.

З 1883 року Емілі Блеквелл проживала зі своєю партнеркою по роботі Елізабет Кушир, котра теж працювала лікаркою в лікарні.[7] Вони пішли на пенсію на початку XX століття. Після поїздки за кордон на рік-півтора вони провели наступну зиму у їхньому домі у Монтклер, штат Нью-Джерсі, а літо — у штаті Мен.

Емілі Блеквелл померла 7 вересня 1910 року в Йорк Кліффс, штат Мен, через кілька місяців після смерті її сестри Елізабет в Англії.[8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Base biographique — BIU Santé.
  4. ↑ FemBio database
  5. ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Emily_Blackwell
  6. ↑ а б Kelly H. A., Burrage W. L. Blackwell, Emily // American Medical Biographies — 2 — Baltimore: The Norman, Remington Company, 1920.
  7. ↑ Faderman, Lillian (2000). To Believe in Women. Mariner Books. с. 6, 289–290. ISBN 978-0-618-05697-2.
  8. ↑ Faderman (2000), p. 289
  9. ↑ Dr. Emily Blackwell Dead. The New York Times. 9 вересня 1910. One of Founders of First Women's Hospital In America. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
  • Webster’s Dictionary of American Women, ISBN 0-7651-9793-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Емілі_Блеквелл