Ендометріоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендометріоз
Спеціальністьгінекологія
Препаратиdanazold[1], 17α-hydroxyprogesteroned[1], Лейпрорелін[1][2], norethindroned[1], ethynodiol diacetated[1], desogestreld[1], nafarelind[1], goserelin acetated[1], levonorgestreld[2], etonogestreld[2], гозерелін[2], ethinyl estradiol / norethindroned[2], медроксипрогестерон[2], Лейпрорелін[3] і ethisteroned[4]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11GA10
МКХ-10N80
OMIM131200
DiseasesDB4269
MedlinePlus000915
eMedicinemed/3419 ped/677 emerg/165
MeSHD004715
SNOMED CT129103003
CMNS: Endometriosis у Вікісховищі
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль

Ендометріоз — поширене гінекологічне захворювання репродуктивного віку, при якому клітини ендометрію розростаються поза межі внутрішніх стінок матки, спричинюючи хронічний запальний процес. Основні симптоми: біль, збільшення матки, безпліддя. Причини виникнення ендометріозу точно не встановлені. Припускають участь клітинних ферментів, рецепторів до гормонів, а також генних мутацій. Ендометріоз — одна з провідних причин тазового болю і підстав для лапароскопії, яка є стандартом його діагностики (УЗД не фіксує вузлів ендометріозу) та методом лікування в багатьох країнах.

Поширеність

[ред. | ред. код]

Ендометріоз уражає жінок репродуктивного віку (між менархе та менопаузою), середній вік пацієнток з становить 25-30 років, рідше він відзначається у жінок у постменопаузі. Вища поширеність ендометріозу серед європеоїдних жінок, ніж серед жінок негроїдної та монголоїдної рас.

Точна поширеність ендометріозу невідома, оскільки у багатьох жінок захворювання не має проявів.

Механізм розвитку

[ред. | ред. код]

У здоровому організмі жінки при кожному менструальному циклі у разі незапліднення яйцеклітини поверхнева тканина ендометрію відшаровується і виводиться з кров'ю, яка витікає з судин матки[5]. У деяких випадках відбувається закид менструальної крові в черевну порожнину по маткових трубах, де клітини ендометрію прищеплюються і починають розростатися у вогнища (вузли). Цей процес дає початок зовнішньому ендометріозу. При внутрішньому ендометріозі клітини ендометрію «вростають» у м'язовий шар матки. Оскільки ендометріоїдна тканина чутлива до статевих гормонів, у ній виникають ті ж зміни, що і в нормальному ендометрії, які проявляються щомісячними матковими кровотечами. Ці невеликі кровотечі призводять до запалення в навколишніх тканинах і викликають основні прояви хвороби: біль, збільшення матки, безпліддя.

Форми захворювання

[ред. | ред. код]

Існує кілька класифікацій ендометріальних захворювань. Але, основні з них класифікація за розповсюдженням захворювання та класифікація за глибиною ураження тканин матки та навколоматкових органів.[6] Розрізняють генітальний (в межах статевих органів — матки, яєчників) та екстрагенітальний (за межами статевої системи — пупок, кишка і т. д.) ендометріоз[7]. Генітальний ендометріоз поділяється на:

  1. Зовнішній генітальний ендометріоз, до якого належать ендометріоз яєчників та тазової очеревини.
  2. Внутрішній генітальний ендометріоз — аденоміоз, при якому ендометрій «вростає» в міометрій. Матка при цьому набуває округлої або кулястої форми і може збільшитися до розмірів, характерних для 5-6 тижнів вагітності. Досить часто аденоміоз поєднується з міомою матки, оскільки ці процеси мають схожі механізми розвитку[8].

За поширенням і глибиною ураження тканин ендометріозом розрізняють чотири стадії захворювання:

  • І ступінь — одиничні поверхневі вогнища.
  • II ступінь — кілька глибших вогнищ.
  • III ступінь — безліч глибоких вогнищ ендометріозу, невеликі ендометріоїдні кісти одного або обох яєчників, тонкі спайки очеревини.
  • IV ступінь — безліч глибоких вогнищ, великі двосторонні ендометріоїдні кісти яєчників, щільні зрощення органів, проростання вагіни або прямої кишки.

Клінічні ознаки

[ред. | ред. код]

Прояви ендометріозу залежать від розташування його вогнищ[8]. Серед найбільш поширених:

Діагностика

[ред. | ред. код]

При гінекологічному огляді про ендометріоз може свідчити напруга в області придатків, матки і Дугласового простору. УЗД не є ефективним методом діагностики, оскільки більшість вузлів ендометріозу на ньому не видно. Золотим стандартом діагностики ендометріозу є лапароскопія[9].

Лікування

[ред. | ред. код]

Лікування ендометріозу розпочинають з найпростіших, дешевих і найменш інвазивних методів[9].

Лікування болю

[ред. | ред. код]

Больовий синдром при ендометріозі значно знижує якість життя пацієнток, тому полегшенню болю варто приділяти достатньо уваги. Для цього застосовуються прості анальгетики, зокрема парацетамол, і нестероїдні протизапальні засоби. У 2003 році проведено дослідження, яке виявило велику ефективність НПЗ у лікуванні альгодисменореї в порівнянні з плацебо. Характерно, що великий відсоток жінок у цьому дослідженні мали як причину альгодисменореї ендометріоз[10].

У відношенні ефективності комбінованих оральних контрацептивів при больовому синдромі залишається мало доказів, але вони, як і раніше, застосовуються і вважаються ефективними[11].

Ефективність препаратів прогестерону за результатами досліджень виявилася такою ж, як і у будь-яких інших медикаментозних засобів при підтвердженому діагнозі ендометріозу[12][13]. Завдяки їх добрій переносимості та малому числу побічних ефектів вони залишаються придатними для використання при цьому захворюванні.

Гормональна терапія

[ред. | ред. код]

Медикаментозна терапія ендометріозу була значно поширена до появи лапароскопічних методик лікування. Основними препаратами з доведеним ефектом для лікування підтвердженого ендометріозу є:

Немає доказів більшої ефективності якогось із цих препаратів. Вибір роблять на основі спектру побічних ефектів, персональної переносимості та вартості лікувальних засобів. Є свідчення ефективності цих препаратів як підготовки до операції[14] [15] [16], а також докази того, що їх застосування в післяопераційному періоді має значно довший протибольовий ефект[17] [18] [19].

Хірургічне лікування

[ред. | ред. код]

Хірургічне лікування має за мету повне видалення вогнищ (вузлів) ендометріозу будь-яким з хірургічних методів. Наразі застосовуються: резекція, електрокоагуляція, лазерна вапоризація. Всі вони доведено ефективні[20] [21], але достовірної переваги якогось з методів над іншими виявлено не було. Багато хірургів вважають, що резекція дозволяє більш якісно видалити всі вузли, особливо великих розмірів, які можуть не повністю зникнути після лазерної вапоризації або електрокоагуляції. Резекція також дозволяє одночасно взяти матеріал для біопсії[9].

Ендометріоїдні кісти яєчника найкраще піддаються вирізанню з повним видаленням. Симптоматичне полегшення після цієї операції доведено перевершує ефект методів дренування і абляції[22] [23], а також дозволяє своєчасно взяти матеріал для гістологічного дослідження, щоб виключити рідкісні пухлини яєчника.

Операції при тяжких стадіях ендометріозу із залученням товстої кишки, сечового міхура і Дугласового простору повинні проводитися у великих центрах, які спеціалізуються на гінекологічній лапароскопії, за можливості під наглядом уролога і колоректального хірурга. Операція в цих випадках може включати резекцію кишки, сечового міхура і реімплантацію сечоводів. Видалення матки і придатків наразі застосовується все рідше, більшість методик зосереджено на видаленні тільки вогнищ ендометріозу і відновленні нормальної анатомії тазової області[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и NDF-RT
  2. ↑ а б в г д е Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
  3. ↑ Inxight: Drugs Database
  4. ↑ Inxight: Drugs Database
  5. ↑ Менструальный цикл — статья из Большой советской энциклопедии (3-е издание). Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 16 лютого 2013.
  6. ↑ Ендометріоз: причини, лікування, профілактика. ЗРПЦ (укр.). 31 березня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  7. ↑ Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219.
  8. ↑ а б Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007
  9. ↑ а б в г O'Callaghan D. Endometriosis--an update/ Aust Fam Physician. 2006 Nov;35(11):864-7. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], pdf [1] [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Majoribanks J, Proctor ML, Farquhar C. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for primary dysmenorrhoea. The Cochrane Database of Systematic Reviews 2003; Issue 4: Art No CD001751.
  11. ↑ Proctor ML, Roberts H, Farquhar CM. Combined oral contraceptive pill (OCP) as treatment for primary dysmenorrhoea. The Cochrane Database of Systematic Reviews 2001; Issue 2: Art No CD002120
  12. ↑ Vercellini P, Cortesi I, Crosignani PG. Progestins for symptomatic endometriosis: a critical analysis of the evidence. Fertil Steril 1997;68:393-401.
  13. ↑ Moore J, Kennedy SH, Prentice A. Modern combined oral contraceptives for pain associated with endometriosis. The Cochrane Database of Systematic Reviews 1997; Issue 4: Art No CD001019.
  14. ↑ Koninckx PR, Meuleman C, Oosterlynck D, Cornillie FJ. Deeply infiltrating endometriosis is a disease where mild endometriosis could be considered a non-disease. Ann N Y Acad Sci 1994;734:333-41.
  15. ↑ Muzii L, Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.
  16. ↑ Audebert A, Decamps P, Marnet H, Ory-Lavollee L, Bailleul F, Hamamah S. Pre or post-operative medical treatment with nafarelin in stage III—IV endometriosis: a French multicentre study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Med 1998;79:145-8.
  17. ↑ Telimaa S, Ronnberg L, Kauppila A. Placebo controlled comparison of danazol and high dose medroxyprogesterone acetate in the treatment of endometriosis after conservative surgery. Gynecol Endocrinol 1987;1:363-71.
  18. ↑ Hornstein MD, Hemmings R, Yuzpe AA, Heinrichs WL. Use of nafarelin versus placebo after reductive laparoscopic surgery for endometriosis. Fertil Steril 1997;68:860-4.
  19. ↑ Vercellini P, Crosignani PG, Fadini R, Radici E, Belloni C, Sismondi P. A gonadotrophin releasing hormone agonist compared with expectant management after conservative surgery for symptomatic endometriosis. Br J Obstet Gynaecol 1999;106:672-7
  20. ↑ Abbott J, Hawe J, Hunter D, Holmes M, Finn P, Garry R. Laparoscopic excision of endometriosis: a randomised, placebo controlled trial. Fertil Steril 2004;82:878-84.
  21. ↑ Sutton CJ, Ewen SP, Whitelaw N, Haines P. Prospective, randomised, double blind, controlled trial of laser laparoscopy in the treatment of pelvic pain associated with minimal, mild, and moderate endometriosis. Fertil Steril 1994;62:696-700.
  22. ↑ Saleh A. Tulandi T. Reoperation after laparoscopic treatment for ovarian endometriomas by excision and by fenestration. Fertil Steril 1999;72:322-4
  23. ↑ Beretta P, Franchi M, Ghezzi F, Busacca M, Zupi E, Bolis P. Randomised clinical trial of two laparoscopic treatments of endometriomas: cystectomy versus drainage and coagulation. Fertil Steril 1998;70:1176-80
Жіноча репродуктивна система Це незавершена стаття з гінекології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендометріоз&oldid=43045509