Загданський Андрій Євгенович
Андрій Євгенович Загданський | |
---|---|
Andrei Yevgeniyevich Zagdansky | |
Андрій Загданський на Одеському міжнародному кінофестивалі 2015 | |
Дата народження | 9 березня 1956 (68 років) |
Місце народження | Київ, СРСР |
Громадянство | США |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Професія | кінорежисер |
IMDb | ID 0951834 |
Загданський Андрій Євгенович у Вікісховищі |
Андрі́й Євге́нович Загда́нський (*9 березня 1956, Київ) — успішний транснаціональний[1] незалежний режисер та продюсер документального кіно родом з України.
Народився 9 березня 1956 р. в Києві в родині сценариста Євгена Загданського. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1979), майстерня Абрама Народицького.
З 1981 по 1988 працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів, з 1988 по 1992 на студії «Четвер».
Створив фільм «Тлумачення сновидінь» (1990. Гран-прі II Всесоюзного фестивалю документального кіно, Вороніж, 1990). Фільм займає 64-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
В 1988–1996 рр. був членом, в 1990–1992 рр. секретарем Спілки кінематографістів України. Зараз живе у США, нагороджений Рокфеллерівським «феллоушип» (1994), створив незалежну кінокомпанію AZ Films L.L.C. (1996). член Європейської кіноакадемії.
В 2023 нагороджений премією української Кіноакадемії ”Золота Дзиґа” за внесок у розвиток українського кінематографа.
Створив фільми:
- Реєстрація (1988)
- «Тлумачення сновидінь» (1990)
- Двоє (1992)
- Шість днів у Нью-Йорку (2001)
- Вася (2002)
- Костянтин та Миша (2006)
- Помаранчева зима (2007)
- Мій батько Євген (2010)
- Тротуари Парижа (2013)
- Вагріч і чорний квадрат (2015)
- Гарік (2017)
- Михайло і Даниїл (2018)
- Національний музей (2021)
- Дудуня. Мистецтво та безліч капелюхів Володимира Радунського.(2023)
Документальна повість "Лія". Перша публікація журнал "Хрещатик" (2018)
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2].
Вживання зовнішніх посилань у цій статті не відповідає правилам та настановам Вікіпедії щодо розділу «Посилання». |
- Andrei Zagdansky на сайті IMDb (англ.)
- Андрій Загданський на офіційному сайті Інституту документальних фільмів (англ.)
- Андрій Загданський на офіційному сайті кінофестивалю документального кіно Docudays
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загданський Андрій Євгенович
- Two Roads on the Trail of History [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.] Винсент Кенбі, '«Нью-Йорк Таймс»
- Ірина Гордійчук Тлумачення «помаранчевої зими»
- «Помаранчеву зиму» показують у Нью-Йорку
- «Нью-Йорк Таймс» [Архівовано 17 червня 2012 у Wayback Machine.]
- «Нью-Йорк Сан» [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.]
- «Что было на Артдокфесте» Ольга Шервуд Полит.ру [Архівовано 15 січня 2011 у Wayback Machine.]
- «Долгое прощание» Дарья Борисова «Культура» [Архівовано 30 березня 2021 у Wayback Machine.]
- «Мій фільм — про батька, епоху, біль розлуки… і про любов» Ірина ГОРДІЙЧУК «День» [Архівовано 10 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Андрій Загданський: «В документальному кіні великі можливості для експерименту» UkrCinema [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Ірина Гордійчук "Есей про свободу" [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Андрій Загданський: «Мій новий фільм – про відчай і кохання» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Андрій Загданський "Лист батькові" [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- документальний фільм "Гарик", 2017
- документальний фільм "Вася", 2002 [Архівовано 3 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- документальний фільм "Костя и Мышь", 2006
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Andrei Zagdansky - Офіційна сторінка AZ Films, кінокомпанії Андрія Загданського (англ.)
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.