Зелена хімія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Зеле́на хі́мія або екологічна хімія — це науковий підхід, спрямований на розробку хімічних продуктів і процесів, які мінімізують використання та утворення небезпечних речовин. Він ґрунтується на принципі збереження навколишнього середовища та здоров’я людини, наголошуючи на розробці інноваційних методів, які зменшують або виключають використання та виробництво шкідливих матеріалів.[3]
За своєю суттю зелена хімія прагне досягти ефективності та стійкості протягом усього життєвого циклу хімічних продуктів. Це включає вибір безпечнішої сировини, розробку процесів, які створюють мінімальну кількість відходів і забруднюючих речовин, а також створення продуктів, які за своєю суттю є безпечнішими під час виробництва, використання та утилізації, та узгоджуються з принципами циркулярної економіки[4] та сталого розвику[5][6].
Ключові принципи зеленої хімії включають використання відновлюваної сировини, використання каталізаторів для підвищення ефективності при одночасному зменшенні відходів, створення продуктів зі зниженою токсичністю та розробку енергоефективних процесів. Крім того, вона заохочує впровадження таких методів, як атомна економія[en], яка спрямована на максимізацію включення всіх вихідних матеріалів у кінцевий продукт, мінімізуючи побічні продукти та відходи.[1][2]
Ця сфера сприяє співпраці між хіміками, інженерами та різними зацікавленими сторонами для впровадження інновацій та впровадження стійких практик у різних галузях промисловості, починаючи від фармацевтики та сільського господарства до матеріалознавства та інших. Головна мета «зеленої» хімії — сприяти здоровішому навколишньому середовищу, покращувати добробут людей і забезпечити довгострокову стійкість шляхом переосмислення хімічних процесів і продуктів відповідно до екологічних і суспільних потреб.
Зелена хімія, стійка хімія та циркулярна хімія є важливими поняттями для сучасного стилю життя, сучасних напрямків досліджень і світових галузей промисловості. Ці три поняття тісно взаємопов’язані, і іноді використовуються як синоніми, але це не синоніми.[7]
Основні відмінності наступні[7]:
- Зелена хімія (екологічна хімія) стосується розробки та впровадження хімічних продуктів і процесів, спрямованих на мінімізацію або усунення використання та утворення небезпечних речовин. Він зосереджений навколо принципів, які зосереджуються на запобіганні утворенню відходів, атомній економії, використанні безпечніших хімікатів і розчинників, енергоефективності та розробці продуктів для безпечнішої утилізації. У першу чергу він спрямований на зменшення хімічного забруднення та наголошує на сталих практиках у рамках існуючої лінійної економічної моделі.
- Стала хімія (стійка хімія) — це наукова концепція, спрямована на підвищення ефективності використання природних ресурсів для задоволення потреб людини в хімічних продуктах і послугах. Вона надає пріоритет захисту здоров’я людини та навколишнього середовища, одночасно підвищуючи цінність продукції. Стала хімія перетинається з принципами екологічної хімії, але виходить за рамки простого зменшення забруднення, спрямованого на екологічно чистий і безперервний розвиток. Він тісно узгоджується з Цілями сталого розвитку ООН, особливо наголошуючи на відповідальному споживанні та виробництві.
- Циркулярна хімія – це концепція, яка об’єднує хімічні принципи з цілями практик циркулярної економіки. Вона передбачає перетворення відходів у цінні ресурси, спрямовані на максимальну циркуляцію атомів, оптимальну ефективність використання ресурсів та збереження енергії. Цей підхід спрямований на хімічні процеси, які мінімізують токсичність, надають перевагу циклічності в дизайні та оцінюють стійкість за допомогою екологічних оцінок. Циркулярна хімія підкреслює взаємозв’язок між хімією, економікою, політикою та наукою про навколишнє середовище, підкреслюючи потребу в міждисциплінарних підходах і дослідженнях.[8]
Пол Анастас[en] і Джон Ворнер[en] у 1990-х роках постулювали 12 принципів зеленої хімії, які ґрунтуються на мінімізації або невикористанні токсичних розчинників у хімічних процесах і аналізах, а також на уникненні утворення залишків у цих процесах.[1][2]
- Запобігайте утворенню відходів: розробляйте хімічні процеси, щоб мінімізувати утворення відходів, маючи на меті утворювати невелику кількість відходів, які потребують обробки або очищення.[9]
- Максимальна економія атомів: переконайтеся, що кінцевий продукт містить якомога більше вихідних матеріалів, зменшуючи відходи атомів у процесі синтезу.
- Розробляйте менш небезпечні хімічні синтези: розробляйте процеси, які використовують і виробляють речовини з мінімальною токсичністю або без токсичності для людини чи навколишнього середовища, мінімізуючи ризики, пов’язані з хімічними реакціями.
- Створюйте безпечніші хімічні речовини та продукти: створюйте хімічні продукти, які зберігають свою ефективність, мінімізуючи їх токсичність і вплив на навколишнє середовище під час виробництва, використання та утилізації.
- Використовуйте безпечніші розчинники та умови реакції: переважно вибирайте та використовуйте безпечні розчинники та допоміжні хімікати, мінімізуючи потенційну шкоду для здоров’я людини та навколишнього середовища.
- Підвищення енергоефективності: оптимізуйте хімічні реакції для роботи при температурі навколишнього середовища та тиску, коли це можливо, зменшуючи споживання енергії та вплив на навколишнє середовище.
- Використовуйте відновлювану сировину: використовуйте вихідні матеріали, які є відновлюваними та стійкими, зменшуючи залежність від обмежених ресурсів і викопного палива.
- Уникайте хімічних похідних: розробляйте процеси, які зводять до мінімуму використання непотрібних реагентів і блокуючих або захисних груп, зменшуючи утворення відходів.
- Використовуйте каталізатори, а не стехіометричні реагенти: використовуйте каталітичні реакції, у яких використовується мінімальна кількість каталізаторів, уможливлюючи кілька реакційних циклів і зменшуючи відходи.
- Розробляйте хімічні речовини та продукти для розкладання після використання: розробляйте продукти, які розкладаються на нетоксичні речовини після використання за призначенням, мінімізуючи накопичення в навколишньому середовищі.
- Аналізуйте в режимі реального часу, щоб запобігти забрудненню: включіть моніторинг у режимі реального часу під час синтезу, щоб виявити та мінімізувати утворення побічних продуктів або небезпечних речовин.
- Мінімізуйте ймовірність нещасних випадків: розробляйте хімічні речовини та процеси, щоб мінімізувати ризик нещасних випадків, таких як вибухи, пожежі або викиди в навколишнє середовище, посилюючи заходи безпеки протягом усього виробничого циклу.
«Зелена» хімія пропонує два напрями розвитку: 1) переробка, утилізація та знищення екологічно небезпечних побічних і відпрацьованих продуктів хімічної промисловості; 2) забезпечення розробки нових промислових процесів, продукти яких не шкідливі для довкілля (навіть побічні).
Як хімічна філософія, зелена хімія має застосування до органічної хімії, неорганічної хімії, біохімії, аналітичної хімії та навіть фізичної хімії. Зелена хімія найбільше концентрується на вирішенні промислових задач, а тому має відношення до вибору хімічних процесів, що будуть використовуватися в хімічній технології. Головне завдання екологічної хімії нарівні зі зменшенням шкідливості хімічних процесів, ще й збільшення ефективності кожного з хіміко-технологічних процесів. Зелена хімія є окремою наукою, відміною від хімії довкілля, яка займається хімічними явищами в довкіллі.[10]
Принципи зеленої хімії знайшли багатообіцяюче застосування в різних галузях промисловості, спонукаючи інновації до стійких практик. Деякі ключові сфери, де екологічна хімія досягає значних успіхів, включають:
- Фармацевтика та розробка ліків: принципи зеленої хімії революціонізують конструювання ліків шляхом оптимізації процесів, зменшення відходів і підвищення ефективності. Такий підхід сприяє розробці безпечніших і екологічно чистіших фармацевтичних препаратів.[11][12][13]
- Матеріалознавство та виробництво: від розробки екологічно чистих полімерів[14][15] й біополімерів[16] до розробки більш екологічних виробничих процесів, екологічна хімія змінює виробництво матеріалів. Вона спрямована на мінімізацію впливу на навколишнє середовище при збереженні характеристик матеріалу.
Біорозкладальні одноразові стакани з біопластику (полілактид). - Агрохімікати та захист рослин: методи екологічної хімії змінюють виробництво добрив, пестицидів і гербіцидів. Ці інновації віддають пріоритет екологічно безпечним рецептам, забезпечуючи при цьому продуктивність сільськогосподарських культур та сприяючи веденню сталого сільського господарства, і зменшуючи негативний вплив на здоров'я довкілля та людини.[17][18][19][20]
- Виробництво та зберігання енергії. Рішення для сталої енергетики[en][21] отримують користь від практики екологічної хімії, зосереджуючись на ефективних і чистіших методах виробництва палива[22][23], акумуляторів і відновлюваних джерел енергії[24]. Прикладом зеленої хімії можна назвати водневу енергетику, коли відновлювана енергія запасається у вигляді біоводню, отриманого з відходів, чи водню, отриманого із води, які при використанні дають енергію і знову воду.[25][26][27][28]
- Утилізація та переробка відходів: принципи екологічної хімії відіграють важливу роль у мінімізації відходів, переробці та перетворенні відходів у цінні ресурси та продукти з доданою вартістю[29], сприяючи циркулярній економіці.[30][31][32][33][34][35]
- Споживчі товари та косметика: рецептура товарів для дому, предметів особистої гігієни та косметики зазнає екологічної трансформації. Основна увага приділяється здатності до біологічного розкладання, зниженій токсичності та екологічно чистим джерелам інгредієнтів.[36]
- Очищення води та навколишнього середовища: Зелена хімія пропонує рішення для очищення води[37][38][39][40][41], очищення стічних вод[42][43][40], відновлення забруднених ділянок і вирішення екологічних проблем шляхом розробки більш ефективних, екологічно чистих методів очищення.
- Освітні та дослідницькі ініціативи: Зелена хімія впливає на наукові спільноти та дослідження, сприяючи міждисциплінарній співпраці та освітнім програмам екологічних практик для навчання майбутніх науковців.[44]
- Хімія довкілля
- Переробка відходів
- Біопаливо
- Зелені нанотехнології
- Список проблем довкілля
- Циркулярна економіка
- Сталий розвиток
- Серії книг Green Chemistry Textbooks & Printed Resources (Американське хімічне товариство)
- Серія книг Green Chemistry (Королівське хімічне товариство)
- Серія книг Green Chemistry and Sustainable Technology (Springer Nature)
- Серія книг Green Chemistry and Chemical Engineering (Routledge, Taylor & Francis Group)
- Green Chemistry (Королівське хімічне товариство)
- ACS Sustainable Chemistry & Engineering (Американське хімічне товариство)
- Green and Sustainable Chemistry (Scientific Research)
- Journal of Cleaner Production (сайт, Elsevier)
- ChemSusChem (Wiley-VCH Verlag)
- Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry (Elsevier)
- Green Chemistry Letters and Reviews (Taylor & Francis)
- Zuin, Vânia G.; Eilks, Ingo; Elschami, Myriam; Kümmerer, Klaus (2021). Education in green chemistry and in sustainable chemistry: perspectives towards sustainability. Green Chemistry (англ.) 23 (4). doi:10.1039/D0GC03313H.
- Einführung Grüne Chemie
- Institut für Chemie und Biotechnologie ICBT der ZHAW (Zürich/CH): Grüne Chemie schaffen! 12 Prinzipien der Grünen Chemie — auch für Nicht-Chemiker.
Розділи хімії | |||
|---|---|---|---|
| Неорганічна |  | ||
| Органічна | |||
| Фізична | |||
| Аналітична | |||
| Теоретична хімія |
| ||
| Хімія довкілля | |||
| Інші розділи | |||
- ↑ а б в 12 Principles of Green Chemistry. American Chemical Society (англ.). Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ а б в de Marco, Bianca Aparecida; Rechelo, Bárbara Saú; Tótoli, Eliane Gandolpho; Kogawa, Ana Carolina; Salgado, Hérida Regina Nunes (1 січня 2019). Evolution of green chemistry and its multidimensional impacts: A review. Saudi Pharmaceutical Journal. Т. 27, № 1. с. 1—8. doi:10.1016/j.jsps.2018.07.011. ISSN 1319-0164. PMC 6323129. PMID 30627046. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Jiang, Angrui; Li, Jingwei; J. Shah, Kinjal; You, Zhaoyang (28 листопада 2023). Perspective Chapter: Implementing Green Chemistry Principles for Pollution Control to Achieve Environmental Sustainability – A Review. Green Chemistry for Environmental Sustainability - Prevention-Assurance-Sustainability (P-A-S) approach [Working Title] (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.1003627.
- ↑ Ncube, Amos; Mtetwa, Sandile; Bukhari, Mahak; Fiorentino, Gabriella; Passaro, Renato (2023-01). Circular Economy and Green Chemistry: The Need for Radical Innovative Approaches in the Design for New Products. Energies (англ.). Т. 16, № 4. с. 1752. doi:10.3390/en16041752. ISSN 1996-1073. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ganesh, Krishna N.; Zhang, Deqing; Miller, Scott J.; Rossen, Kai; Chirik, Paul J.; Kozlowski, Marisa C.; Zimmerman, Julie B.; Brooks, Bryan W.; Savage, Phillip E. (16 липня 2021). Green Chemistry: A Framework for a Sustainable Future. Organic Process Research & Development (англ.). Т. 25, № 7. с. 1455—1459. doi:10.1021/acs.oprd.1c00216. ISSN 1083-6160. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Sharma, Sanjay K., ред. (3 жовтня 2023). Green Chemistry, its Role in Achieving Sustainable Development Goals, Volume1. Boca Raton: CRC Press. doi:10.1201/9781003301769. ISBN 978-1-003-30176-9.
- ↑ а б Mutlu, Hatice; Barner, Leonie (2022-07). Getting the Terms Right: Green, Sustainable, or Circular Chemistry?. Macromolecular Chemistry and Physics (англ.). Т. 223, № 13. doi:10.1002/macp.202200111. ISSN 1022-1352. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Keijer, Tom; Bakker, Vincent; Slootweg, J. Chris (2019-03). Circular chemistry to enable a circular economy. Nature Chemistry (англ.). Т. 11, № 3. с. 190—195. doi:10.1038/s41557-019-0226-9. ISSN 1755-4349. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Sheldon, Roger A.; Bode, Moira L.; Akakios, Stephanie G. (1 лютого 2022). Metrics of green chemistry: Waste minimization. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Т. 33. с. 100569. doi:10.1016/j.cogsc.2021.100569. ISSN 2452-2236. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Глосарій термінів з хімії. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер. 2008. с. 758. ISBN 978-966-335-206-0.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Mishra, Mohit; Sharma, Mansi; Dubey, Ragini; Kumari, Pooja; Ranjan, Vikas; Pandey, Jaya (1 січня 2021). Green synthesis interventions of pharmaceutical industries for sustainable development. Current Research in Green and Sustainable Chemistry. Т. 4. с. 100174. doi:10.1016/j.crgsc.2021.100174. ISSN 2666-0865. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Kar, Supratik; Sanderson, Hans; Roy, Kunal; Benfenati, Emilio; Leszczynski, Jerzy (9 лютого 2022). Green Chemistry in the Synthesis of Pharmaceuticals. Chemical Reviews (англ.). Т. 122, № 3. с. 3637—3710. doi:10.1021/acs.chemrev.1c00631. ISSN 0009-2665. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Becker, Jochen; Manske, Carolin; Randl, Stefan (1 лютого 2022). Green chemistry and sustainability metrics in the pharmaceutical manufacturing sector. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Т. 33. с. 100562. doi:10.1016/j.cogsc.2021.100562. ISSN 2452-2236. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Cheng, H. N.; Gross, Richard A. (2020-01). Cheng, H. N.; Gross, Richard A. (ред.). Sustainability and Green Polymer Chemistry—An Overview. ACS Symposium Series (англ.). Т. 1372. Washington, DC: American Chemical Society. с. 1—11. doi:10.1021/bk-2020-1372.ch001. ISBN 978-0-8412-9854-5.
- ↑ Engel, Emile R.; Scott, Janet L. (22 червня 2020). Advances in the green chemistry of coordination polymer materials. Green Chemistry (англ.). Т. 22, № 12. с. 3693—3715. doi:10.1039/D0GC01074J. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Chincholikar, Preeti; Singh, Kshitij RB; Natarajan, Arunadevi; Kerry, Rout George; Singh, Jay; Malviya, Jitendra; Singh, Ravindra Pratap (17 квітня 2023). Green nanobiopolymers for ecological applications: a step towards a sustainable environment. RSC Advances (англ.). Т. 13, № 18. с. 12411—12429. doi:10.1039/D2RA07707H. ISSN 2046-2069. PMC 10116188. PMID 37091622. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Gazzurelli, Cristina; Migliori, Andrea; Mazzeo, Paolo P.; Carcelli, Mauro; Pietarinen, Suvi; Leonardi, Giuliano; Pandolfi, Antonio; Rogolino, Dominga; Pelagatti, Paolo (5 жовтня 2020). Making Agriculture More Sustainable: An Environmentally Friendly Approach to the Synthesis of Lignin@Cu Pesticides. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 8, № 39. с. 14886—14895. doi:10.1021/acssuschemeng.0c04645. ISSN 2168-0485. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Fenibo, Emmanuel O.; Ijoma, Grace N.; Nurmahomed, Weiz; Matambo, Tonderayi (2022-01). The Potential and Green Chemistry Attributes of Biopesticides for Sustainable Agriculture. Sustainability (англ.). Т. 14, № 21. с. 14417. doi:10.3390/su142114417. ISSN 2071-1050. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ammar, Esraa E.; Rady, Hadeer A.; Khattab, Ahmed M.; Amer, Mohamed H.; Mohamed, Sohila A.; Elodamy, Nour I.; AL-Farga, Ammar; Aioub, Ahmed A. A. (18 жовтня 2023). A comprehensive overview of eco-friendly bio-fertilizers extracted from living organisms. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 30, № 53. с. 113119—113137. doi:10.1007/s11356-023-30260-x. ISSN 1614-7499. PMC 10663222. PMID 37851256. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Devi, P. Indira; Manjula, M.; Bhavani, R.V. (17 жовтня 2022). Agrochemicals, Environment, and Human Health. Annual Review of Environment and Resources (англ.). Т. 47, № 1. с. 399—421. doi:10.1146/annurev-environ-120920-111015. ISSN 1543-5938. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Basile, Angelo; Centi, Gabriele; De Falco, Marcello; Iaquaniello, Gaetano, ред. (2019). Catalysis, green chemistry and sustainable energy: new technologies for novel business opportunities. Studies in surface science and catalysis. Amsterdam Oxford Cambridge, MA: Elsevier. ISBN 978-0-444-64337-7.
- ↑ Schlögl, Robert (1 березня 2021). Chemical energy storage enables the transformation of fossil energy systems to sustainability. Green Chemistry (англ.). Т. 23, № 4. с. 1584—1593. doi:10.1039/D0GC03171B. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Khade, Aniket R.; Damodara, Vijaya D.; Chen, Daniel H. (2023-06). Reduced Mechanism for Combustion of Ammonia and Natural Gas Mixtures. Clean Technologies (англ.). Т. 5, № 2. с. 484—496. doi:10.3390/cleantechnol5020025. ISSN 2571-8797. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Wang, Dan; Feng, Shouhua (2019-07). Advanced Materials for Green Chemistry and Renewable Energy. Small (англ.). Т. 15, № 29. doi:10.1002/smll.201902047. ISSN 1613-6810. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Oliveira, Alexandra M; Beswick, Rebecca R; Yan, Yushan (1 вересня 2021). A green hydrogen economy for a renewable energy society. Current Opinion in Chemical Engineering. Т. 33. с. 100701. doi:10.1016/j.coche.2021.100701. ISSN 2211-3398. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ AlZohbi, G (1 липня 2022). Green Hydrogen Generation: Recent Advances and Challenges. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 1050, № 1. с. 012003. doi:10.1088/1755-1315/1050/1/012003. ISSN 1755-1307. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Le, Phuoc-Anh; Trung, Vuong Dinh; Nguyen, Phi Long; Phung, Thi Viet Bac; Natsuki, Jun; Natsuki, Toshiaki (18 вересня 2023). The current status of hydrogen energy: an overview. RSC Advances (англ.). Т. 13, № 40. с. 28262—28287. doi:10.1039/D3RA05158G. ISSN 2046-2069. PMC 10519154. PMID 37753405. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Liu, Yanrong; Cui, Jiayao; Wang, Hao; Wang, Ke; Tian, Yuan; Xue, Xiaoyi; Qiao, Yueyang; Ji, Xiaoyan; Zhang, Suojiang (3 липня 2023). Ionic liquids as a new cornerstone to support hydrogen energy. Green Chemistry (англ.). Т. 25, № 13. с. 4981—4994. doi:10.1039/D3GC01003A. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Gutiérrez, Alazne; Palos, Roberto (2023-07). Green Chemistry: From Wastes to Value-Added Products. Processes (англ.). Т. 11, № 7. с. 2131. doi:10.3390/pr11072131. ISSN 2227-9717. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Kaur, Guneet; Uisan, Kristiadi; Ong, Khai Lun; Ki Lin, Carol Sze (1 лютого 2018). Recent Trends in Green and Sustainable Chemistry & Waste Valorisation: Rethinking Plastics in a circular economy. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Т. 9. с. 30—39. doi:10.1016/j.cogsc.2017.11.003. ISSN 2452-2236. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Higueras, Pablo L.; Sáez-Martínez, Francisco J.; Lefebvre, Gilles; Moilleron, Régis (2019-02). Contaminated sites, waste management, and green chemistry: new challenges from monitoring to remediation. Environmental Science and Pollution Research (англ.). Т. 26, № 4. с. 3095—3099. doi:10.1007/s11356-018-3564-z. ISSN 0944-1344. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Bamunuarachchige, T. C.; de Zoysa, H. K. S., ред. (2023). Waste technology for emerging economies. Urbanization, industrialization, and the environment (вид. First edition). Boca Raton London New York: CRC Press. ISBN 978-1-003-13234-9.
- ↑ Piercy, Ellen; Verstraete, Willy; Ellis, Peter R.; Banks, Mason; Rockström, Johan; Smith, Pete; Witard, Oliver C.; Hallett, Jason; Hogstrand, Christer (6 лютого 2023). A sustainable waste-to-protein system to maximise waste resource utilisation for developing food- and feed-grade protein solutions. Green Chemistry (англ.). Т. 25, № 3. с. 808—832. doi:10.1039/D2GC03095K. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Naderi Kalali, Ehsan; Lotfian, Saeid; Entezar Shabestari, Marjan; Khayatzadeh, Saber; Zhao, Chengshou; Yazdani Nezhad, Hamed (1 квітня 2023). A critical review of the current progress of plastic waste recycling technology in structural materials. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Т. 40. с. 100763. doi:10.1016/j.cogsc.2023.100763. ISSN 2452-2236. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Murcia, Jonathan E.; Martinez, Saul; Martins, Valma; Herrera, Diana; Buitrago, Camila; Velasquez, Andrés; Ruiz, Francey; Torres, María (2023-05). Risk assessment and green chemistry applied to waste generated in university laboratories. Heliyon. Т. 9, № 5. с. e15900. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e15900. ISSN 2405-8440. PMC 10205507. PMID 37229161. Процитовано 16 грудня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Luengo, Gustavo S.; Leonforte, Fabien; Greaves, Andrew; Rubio, Ramon G.; Guzman, Eduardo (16 жовтня 2023). Physico-chemical challenges on the self-assembly of natural and bio-based ingredients on hair surfaces: towards sustainable haircare formulations. Green Chemistry (англ.). Т. 25, № 20. с. 7863—7882. doi:10.1039/D3GC02763E. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Manohara, Halanur M.; Nayak, Sooraj S.; Franklin, Gregory; Nataraj, Sanna Kotrappanavar; Mondal, Dibyendu (1 листопада 2021). Progress in marine derived renewable functional materials and biochar for sustainable water purification. Green Chemistry (англ.). Т. 23, № 21. с. 8305—8331. doi:10.1039/D1GC03054J. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Shahid‐ul‐Islam; Shalla, Abid Hussain; Shahadat, Mohammad, ред. (24 січня 2023). Green Chemistry for Sustainable Water Purification (англ.) (вид. 1). Wiley. doi:10.1002/9781119852322. ISBN 978-1-119-85229-2.
- ↑ Muzammal, Hafsa; Danish Majeed, Muhammad; Zaman, Muhammad; Safdar, Muhammad; Adnan Shahid, Muhammad; Maqbool, Zahid; Majeed, Tayyaba (31 жовтня 2023). Green Adsorbents for Water Purification. Environmental Sciences (англ.). Т. 0. IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.112652.
- ↑ а б Sharma, Sanjay Kumar, ред. (2021). Green chemistry and water remediation: research and applications. Advances in green and sustainable chemistry. Amsterdam Kidlington, Oxford Cambridge, MA: Elsevier. ISBN 978-0-12-817742-6.
- ↑ De, Anindita; Singh, N. B.; Guin, Mridula; Barthwal, Sumit. Water Purification by Green Synthesized Nanomaterials. Current Pharmaceutical Biotechnology (англ.). Т. 24, № 1. с. 101—117. doi:10.2174/1389201023666220507030548. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Naushad, Mu.; Lichtfouse, Eric, ред. (2020). Green Materials for Wastewater Treatment. Environmental Chemistry for a Sustainable World (англ.). Т. 38. Cham: Springer International Publishing. doi:10.1007/978-3-030-17724-9. ISBN 978-3-030-17723-2.
- ↑ Naushad, Mu; Rajendran, Saravanan; Lichtfouse, Eric, ред. (2020). Green methods for wastewater treatment. Environmental Chemistry for a Sustainable World. Cham: Springer. ISBN 978-3-030-16426-3.
- ↑ Zuin, Vânia G.; Eilks, Ingo; Elschami, Myriam; Kümmerer, Klaus (1 березня 2021). Education in green chemistry and in sustainable chemistry: perspectives towards sustainability. Green Chemistry (англ.). Т. 23, № 4. с. 1594—1608. doi:10.1039/D0GC03313H. ISSN 1463-9270. Процитовано 16 грудня 2023.