Очікує на перевірку

Зміна клімату та сільське господарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».
Викиди парникових газів по секторах, у 2010 році «AFOLU» означає «сільського господарства, лісового господарства, та інших видів землекористування».

Зміна клімату та сільське господарство — це два взаємопов′язані процеси глобального масштабу. Практики сільського господарства, такі як тваринництво (викиди метану в атмосферу), застосування мінеральних добрив (викиди оксиду азоту) збільшують рівень парникових газів в атмосфері і призводять до глобального потепління.[1][2]Глобальне потепління, в свою чергу, впливає на ряд показників у сільському господарстві: зміна середніх температур, зміна кількості опадів; зміна концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері та озону; поява нових шкідників та хвороб; зміна якості продуктів харчування[3].

Зміна клімату вже впливає на сільське господарство, та цей вплив розподілений вкрай не рівномірно[4]. Майбутні зміни клімату негативно вплинуть на сільське господарство у тропічних широтах, в той час як зміни в північних широтах можуть мати як позитивний так і негативний характер[4][5].

Сільське господарство має великий вплив на зміну клімату – це викиди парникових газів, а також розорювання земель не сільськогосподарського призначення, наприклад вирубування лісів, та використання землі під сільськогосоподарські угіддя[6]. У 2010 році викиди парникових газів від ведення сільського господарства, лісового господарства та інших видів землекористування склали майже 25% від загальної кількості[7]. Саме сільське господарство є основним джерелом збільшення концентрації метану та оксиду азоту в атмосфері планети[8].

Існує ряд стратегій, які можуть знизити ризик негативних наслідків зміни клімату на сільське господарство,[9][10] а також зниження викидів парникових газів від сільського господарства[11][12][13].

Вплив зміни клімату на сільське господарство

[ред. | ред. код]

Незважаючи на технологічний прогрес, наприклад, селекціонування нових сортів, ГМО, створення іригаційних систем, погода як і раніше є ключовим чинником у сільському господарстві, та ґрунтотворенні. Вплив клімату на сільське господарство пов'язано зі зміною місцевих кліматичних умовах, а не глобального клімату. Середня температура поверхні Землі зросла на 0,8 °C, тому агрономи вважають, що будь-яка оцінка повинна бути індивідуальною для кожного регіону.

Журнал Science опублікував дослідження про те, що у 2030 році Африка може втратити більше 30% урожаю кукурудзи, а втрати рису та проса у Південній Азії досягнуть 10%[14][15].

Зміна клімату вже впливає на сільськогосподарське виробництво в Африці, а прогнози на майбутнє передбачають ще більш несприятливі наслідки. Почастішали випадки посух: в період з 1982 по 2006 рік посухи траплялися в середньому раз в 12,5 року, а в період з 2007 по 2016 рік - раз в 2,5 роки. Більш того, посухи стають все більш суворими і тривалими, знижуючи продуктивний потенціал землі. Фермери стикаються і з іншими кліматичними загрозами, включаючи більш низький рівень і нерівномірність опадів, скорочення тривалості сезонів дощів і більш широке поширення шкідників і хвороб. За деякими оцінками, вже в найближче десятиліття Африка може зіткнутися зі скороченням врожайності і обсягів виробництва сільськогосподарських культур майже на 10%, а також з аналогічним зростанням цін на продовольство. За наявними прогнозами, до 2080 року негативний вплив цих та інших показників буде ще більш значним. У тих місцях, де сьогодні практикуються кліматозберігаючі методи ведення сільського господарства, фермери спостерігають підвищення рівня продовольчої безпеки і стійкості до зовнішніх впливів. В Руанді, наприклад, проект по землекористуванню, збору дощової води і іригації на схилах пагорбів допоміг стримати ерозію, підвищити врожайність існуючих земель і забезпечити більш надійний захист від посухи. В рамках цієї програми врожайність кукурудзи в період з 2009 по 2018 рік збільшилася в 2,6 рази, а врожайність бобів, пшениці та картоплі зросла в ще більшому ступені.[16]

У кінцевому результаті, зміна клімату може впливати на сільське господарство в декількох напрямках:

  • Продуктивність сільськогосподарських культур з погляду якості та кількості.
  • Зміна методів ведення сільського господарства, через зміни у використанні води (зрошення) і сільськогосподарського виробництва, такого як внесення гербіцидів, інсектицидів і добрив.
  • Вплив на навколишнє середовище, зокрема, ерозія ґрунту, вилуговування азоту через дренаж, скорочення різноманітності сільськогосподарських культур.
  • Сільські райони, через втрати і збільшення посівних площ.
  • Адаптація, організми можуть стати більш-менш конкурентоспроможними, а також створення нових більш стійкіших сортів до різних катаклізмів.

В окремих регіонах України можуть зазнати відчутних змін традиційний асортимент вирощуваних сільськогосподарськиїх культур та усталені технології сільгоспвиробництва [17].

Вплив сільського господарства на клімат

[ред. | ред. код]

Аграрний сектор виробляє велику кількість парникових газів, а також використовує великі площі земель, які і спричиняють зміну клімату.

Землекористування

[ред. | ред. код]
  • СО2 — викиди пов'язані з вирубкою лісів
  • Метан — викиди кишкової ферментації великої рогатої худоби; виробництво рису
  • Закис азоту — викиди при застосуванні мінеральних азотних добрив

Всі ці процеси в сукупності складають 54% викидів метану, приблизно 80% викидів закису азоту, і майже всі викиди двоокису вуглецю, пов'язані із землекористуванням.

Тваринництво

[ред. | ред. код]
  • 9% світових викидів СО2
  • 35-40% глобальних викидів метану (в основному за рахунок гною і кишкової ферментації)
  • 64% глобальних викидів закису азоту (в основному через використання добрив)

У всьому світі, виробництво продукції тваринництва займає 70% від усіх земель, що використовуються для сільського господарства, або 30% поверхні суші Землі.

В Україні

[ред. | ред. код]
Карта показує де можуть трапитись природні катастрофи викликані(або підсилені) глобальним потепління. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи ,блакитним — повені у дельтах річок

Уже зараз можна помітити, що зими стають дедалі м'якішими та запізнілими, а літо часто буває вологе. Міжсезоння стають більшими: весна наступає дуже повільно і тягнеться до середини червня, а осінь може тривати до грудня — січня. Рання весна призводить до напруження у підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярових культур. Зниження температури повітря у літні місяці обумовлює збільшення періоду дозрівання теплолюбивих культур. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються[18]. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого — на 1-2⁰С, таке потепління продовжуватиметься, літо стане сухішим, а зими вологішими. Для рослин це означатиме ранню весну та нестачу вологи влітку[19].

Збільшення температур призвело до зміщення посівних залежно від регіонів і клімату, так цукровий буряк та соя мігрували на 150 км з півдня на північ, та спостерігається недостача води для зрошення у південних районах[20].За наявності достатньої кількості опадів, сільське господарство регіону може отримати невеликий приріст врожаю пшениці.

Також зі зміною клімату зросте ерозія ґрунту, почастішають зсуви, може збільшитися кількість збитково зволожених земель[21].Через теплу погоду збільшилась кількість мишей та інших шкідників. Якщо раніше на 1 га нараховувалось не більше 5-6 мишиних колоній, то нині в деяких регіонах їх нараховують близько 90. Вони можуть викликати багато проблем на весні, коли розпочнеться вегетація, а за нею й стрімкий ріст озимини. Адже миші, проривши численні нори, можуть спровокувати штучну посуху: через ті нори волога не буде доходити до кореневої системи рослин[22].

Дивись також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тимощук, О.; Матвійчук, Б. (2022). ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ДИНАМІКА ПРОТЯГОМ 1990-2020 РОКІВ. Український журнал природничих наук (укр.). № 1. с. 174—186. doi:10.35433/naturaljournal.1.2023.174-186. ISSN 2786-6343. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 26 листопада 2023.
  2. ↑ Lynch, John; Cain, Michelle; Frame, David; Pierrehumbert, Raymond (2021). Agriculture's Contribution to Climate Change and Role in Mitigation Is Distinct From Predominantly Fossil CO2-Emitting Sectors. Frontiers in Sustainable Food Systems. Т. 4. doi:10.3389/fsufs.2020.518039. ISSN 2571-581X. PMC 7116829. PMID 33644695. Процитовано 26 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Hoffmann, U., Section B: Agriculture — a key driver and a major victim of global warming, in: Lead Article, in: Chapter 1, in Hoffmann, 2013, с. 3, 5
  4. ↑ а б Porter, J.R., et al., Executive summary, in: Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 488—489
  5. ↑ Paragraph 4, in: SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12
  6. ↑ Section 4.2: Agriculture's current contribution to greenhouse gas emissions, in: HLPE, 2012, с. 67—69
  7. ↑ Blanco, G., et al., Section 5.3.5.4: Agriculture, Forestry, Other Land Use, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 383. Emissions aggregated using 100-year global warming potentials from the IPCC Second Assessment Report.
  8. ↑ «UN report on climate change», consultado 25 de junio 2007
  9. ↑ Porter, J.R., et al., Section 7.5: Adaptation and Managing Risks in Agriculture and Other Food System Activities, in Chapter 7: Food security and food production systems (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 513—520
  10. ↑ Oppenheimer, M., et al., Section 19.7. Assessment of Response Strategies to Manage Risks, in: Chapter 19: Emergent risks and key vulnerabilities (archived 5 November 2014), in IPCC AR5 WG2 A, 2014, с. 1080
  11. ↑ SUMMARY AND RECOMMENDATIONS, in: HLPE, 2012, с. 12—23
  12. ↑ Current climate change policies are described in Annex I NC, 2014 and Non-Annex I NC, 2014
  13. ↑ Smith, P., et al., Executive summary, in: Chapter 5: Drivers, Trends and Mitigation (archived 30 December 2014), in: IPCC AR5 WG3, 2014, с. 816—817
  14. ↑ Climate 'could devastate crops'. BBC News. 31 January 2008. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  15. ↑ Lobell DB, Burke MB, Tebaldi C, Mastrandrea MD, Falcon WP, Naylor RL (2008). Prioritizing climate change adaptation needs for food security in 2030. Science. 319 (5863): 607—10. doi:10.1126/science.1152339. PMID 18239122.
  16. ↑ Первоочередные задачи стратегии по обеспечению продовольственной и пищевой безопасности в Африке к 2030 году. blogs.worldbank.org (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  17. ↑ Воровка В. П., Чебанова Ю. В. Глобальне потепління: наслідки для Мелітопольщини // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 3-7
  18. ↑ ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ — СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  19. ↑ Наслідки зміни клімату для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  20. ↑ Міністр звинуватив глобальне потепління у шкоді для сільського господарства України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  21. ↑ Аномальна спека в Україні — наслідок глобального потепління. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  22. ↑ Глобальне потепління і наслідки для України. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зміна_клімату_та_сільське_господарство&oldid=43086203