Йоганн I (маркграф Бранденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн I
Йоганн I (праворуч)
Народивсябл. 1213
Помер4 квітня 1266(1266-04-04)
Штендаль
Національністьнімець
Діяльністьправитель
Знання мовсередньоверхньонімецька[1]
Титулмаркграф Бранденбургу
Термін1220—1267 роки
ПопередникАльбрехт II
НаступникОтто III
Конфесіякатолицтво
РідАсканії
БатькоАльбрехт II
МатиМатильда фон Гройч
Брати, сестриОтто III, Elisabeth of Brandenburg, Landgravine of Thuringiad і Матильда Брандербурзька
У шлюбі зСофія Естрідсен
Ютта Саксонська
Діти7 синів і 3 доньки

Йоганн I (нім. Johann I von Brandenburg; бл. 1213  —4 квітня 1266) — 5-й маркграф Бранденбургу у 12201266 роках (спільно з братом Отто III).

Нащадок Великого князя Київського Володимира Святого та Святополка Ізяславича. По материнській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з роду Асканіїв. Старший син Альбрехта II, маркграфа Бранденбургу, та Матильди фон Гройч. Народився у 1213 році. Після смерті у 1220 році свого батька разом з молодшим братом Отто розділив владу в Бранденбурзі.

Втім у 1220—1221 роках регентом був Альбрехт, архієпископ Магдебургу. Йому допомагав Генріх I Асканій, граф Ангальт. У 1221 році регенткою стала мати братів, яка викупила цю посаду за 1900 срібних марок. Граф Ангальт продовжив допомагати в регентстві. Того ж року Альбрехт I, герцог Саксонії, намагався розширити свої володіння за рахунок Бранденбургу. Проте зустрів спротива Генріха фон Ангальта. Після цього Матильда фон Гройч керувала Бранденбургом до самої смерті у 1225 році.

З цього моменти Йоганн I з братом поступово перебрали управління державою. 1227 року вони надали підтримку Отто I в боротьбі за герцогства Брауншвейг-Люнебург. 1229 року відбувся короткочасний конфлікт з Альбрехтом I, архієпископом Магдебургу. 1230 року одружився з донькою короля Данії Софією Естрідсен, отримавши в якості посагу область Вольгаст (частина Померанії).

У 1230—1245 роках Йоганн I та Отто III придбали решту частини Барніму та південь Уккермарк до річки Вельсе. У 1236 року у Вартіслава III, герцога Померанії, викуплено володіння Старгард, Бесеріц та Вустов (за угодою в Креммені). Водночас фактично було викуплено Ноймарк (на схід від Одера). Цю область швидко заселено німецькими колоністами.

1231 року Йоганна I спільно з братом було посвячено на лицарів. З цього моменту Йоганн I та Отто III стали фактичними маркграфами. 1235 року був учасником рейхстагу в Майнці, де було оголошено загальноімперський мир. Водночас Йоганн I з братом отримав привілеї електора (виборника) імператора. 1239 року в Шпандау засновано бенедектинський монастир Святої Марії.

1239 року у Йоганна I та його брата виник конфлікт на півдні Бранденбурга з Генріхом III, маркграфа Мейссена та Нижньої Лужиці, який спробував розширити територію Нижньолужицької марки за рахунок Бранденбурга. В результаті війни, що завершилася 1245 року, Йоганн I разом з братом завдали супротивнику поразки. Генріх III був змушений поступитися Бранденбургу містами Тельтов, Кепенік (столиця слов'янського племені спревян) і Міттенвальде.

Спільно з братом заснував кілька міст, приділивши особливу увагу розвитку міст Кельн і Берлін (1240 року їм надано статуси міст), з яких згодом утворилася столиця під єдиною назвою Берлін. У 1230-х роках було створено ринки в містах Шпандау, Кельн та Пренлау.

У 1246—1247 роках надав підтримку Генріху Распе, якого було оголошено королем Німеччини. 1247 року померла дружина маркграфа Йоганна I.

1249 року Йоганн I спільно з братом придбали Любузьку землю, завдяки чому кордони Бранденбурга досягли річки Одер. 1250 року було укладено Ландінський договір з Померанією, за яким Йоганн I та Отто III отримали північну частину Уккермарка в обмін на частину області Вольгаст. Після його смерті у 1251 році Йоганн I надав допомогу Вільгельм II Голландському.

У 1253 році Йоганн I надав Франкфурту-на-Одері, який було засновано невдовзі, статус міста. У 1254 року брати віддали голоси за Альфонса Кастильського, претендента на трон Німеччини. 1255 року одружився з Юттою Саксонською, донькою герцога Саксонії.

У 1256 році допоміг висунути брата Отто III кандидатом на трон імператора Священної Римської імперії. 1257 року Йоганн I заснував місто Ландсберг в Ноймарці. Сюди було переорієнтовано торгівлю з польського Сантоку.

У 1261 році заснував місто Золдін, куди запросив лицарів-тамплієрів.

Йоганн I з Отто III, заздалегідь вирішили питання спадщини, розділивши його на дві лінії — Йоганнівську і Оттонівську. Йоганн I отримав Альтмарк, Гавеланд, Укермарк, зробивши столицею Штендаль. Помер у 1266 році. Йому спадкував брат Отто III.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Софія, донька Вальдемара II Естрідсена, короля Данії

Діти:

  • Йоган (1237—1281), маркграф у 1266—1281 роках
  • Отто (1238—1308), маркграф у 1281—1308 роках
  • Еріх (1242—1295), архієпископ Магдебургу у 1289—1295 роках
  • Конрад (1240—1304), маркграф Бранденбургу у 1281—1304 роках
  • Олена (1241/1242 — 1304), дружина маркграфа Дітріха Ландсберзького

2. Дружина — Ютта, донька Альбрехта I, герцога Саксонії

Діти:

  • Генріх (1256—1318), маркграф Ландсберга (в Саксонії)
  • Альбрехт (1258—1290)
  • Агнеса (1255—1304), дружина Еріка V, короля Данії
  • Мехтільда (д/н—бл.1309), дружина Богуслава IV, герцога Померанії
  • Герман (д/н—1291), єпископ Гавелсбергу.

Родовід

[ред. | ред. код]

Йоганн I веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських та Королів Русі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Harald Schwillus, Stefan Beier: Zisterzienser zwischen Ordensideal und Landesherren. Morus-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-87554-321-1.
  • Helmut Assing: Die frühen Askanier und ihre Frauen, Kulturstiftung Bernburg, 2002, ISBN 3-9805532-9-9

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоганн I (маркграф Бранденбургу)