Карл Таузіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Таузіг
пол. Karol Tausig
Основна інформація
Повне ім'яKarol Tausig
Дата народження4 листопада 1841(1841-11-04)[1][2][…]
Місце народженняВаршава, Російська імперія[4]
Дата смерті17 липня 1871(1871-07-17)[1][2][…] (29 років)
Місце смертіЛейпциг, Німецька імперія[4]
Причина смертічеревний тиф
ПохованняFriedhof III der Gemeinde Jerusalems- und Neue Kirched[6]
ГромадянствоКоролівство Польське
Професіїкомпозитор, піаніст, музичний педагог
ВчителіФеренц Ліст[7]
Відомі учніBettina Walkerd і Oscar Raifd[8]
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
У шлюбі зQ40651357?
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Карл (Кароль) Таузіг (пол. Karol Tausig; 4 листопада 1841, Варшава, Королівство Польське — 17 липня 1871, Лейпциг) — польський піаніст- віртуоз, композитор і педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

За походженням - чеський єврей. Музичну освіту здобув y свого батька Алоїса Таузіга (1820-1885), видатного музиканта, який користувався у Варшаві великою популярністю. З 1855 по 1859 Таузіг навчався у знаменитого Ференца Ліста у Веймарі й був його улюбленим учнем.

У 1859 році дебютував у Берліні в супроводі оркестру під керівництвом Ганса фон Бюлова.

У 1865 році відкрив у Відні Школу вищої піаністичної майстерності, що діяла до 1870 року (серед його учнів була Софі Ментер). Таузіг часто здійснював музичні турне.

Разом з Рубінштейном і Лістом Карл Таузіг вважався найкращим піаністом XIX століття. Був близьким другом Вагнера та одним із найталановитіших представників «музики майбутнього». Йому належить ініціатива побудови відомого Вагнерівського театру в Байройті.

Творчість

[ред. | ред. код]

Гра Карла Таузіга відрізнялася винятковою технікою, віртуозністю та натхненням. Володів композиторським обдаруванням - написав концерт для фортепіано з оркестром, 2 фортепіанних етюди (виділяється Fis-dur), симфонічні поеми. Йому також належать фортепіанні транскрипції: сонати Д. Скарлатті (в тому числі «Пастораль», «Капріччо») та ін., органної токати і фуги, хорової прелюдії Й. С. Баха ; 3 фрагменти з струнних квартетів Л. ван Бетховена, «Запрошення до танцю» Вебера, один з «Військових маршів» та один з полонезів Шуберта, «Контрабандист» Шумана, фрагменти з «Валькірії» і «Трістана та Ізольди» Вагнера, 3 вальси Штрауса та ін., переклади для фортепіанно опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера і редакція «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха.

Зберегли значення інструктивні роботи композитора: обробка обраних етюдів зі збірки етюдів «Шлях до Парнасу» Муціо Клементі, а також «Щоденні вправи».

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Ungarische Zigeunerweisen»,
  • «Nouvelles soirées de Vienne»,
  • «Tägliche Studien».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119317826 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
  8. ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 4, 1899. — S. 161.

Література

[ред. | ред. код]
  • Таузиг, Карл / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона   : В 86 т. (82 т. І 4 доп.).   - СПб., 1890-1907.
  • Музична енциклопедія. - М .: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Таузіг