Кенаса (Київ)

Київська кенаса
Кенаса на вул. Ярославів Вал
50°27′00″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д.
Тип споруди	споруда і кенаса
Розташування	Україна, Київ
Архітектор	Владислав Городецький
Скульптор	Еліо Саля
Засновник	Соломон Коген
Початок будівництва	1898
Кінець будівництва	1902
Закрито	1927
Вартість	~ 200 тисяч рублів
Стиль	мавританський
Належність	караїмізм
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Ярославів Вал, 7
Оригінальна назва	Кенаса
Кенаса у Вікісховищі

Ця стаття є частиною серії статей про народ Караїми Громади В Україні · У Литві · Караїми у Світі Караїмізм Гахам · Газзан · Кенаса Мова Галицький діалект · Тракайський діалект · Алфавіт Місця Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі Суспільство Народне вбрання · Преса · Навчальні заклади Національні з'їзди · Караїмське питання Прапор караїмів · Духовне правління Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники

Кенаса́ в Ки́єві — колишня кенаса, що розміщувалася за адресою вулиця Ярославів Вал, 7. Неподалік від Золотих воріт. Кенаса побудована з ініціативи Соломона Когена та з благословення київського газана Йосипа Султанського протягом 1898—1902 років архітектором Владиславом Городецьким та інженером Антоном Страусом. Будівля відрізняється красою та розкішшю оздоблення в мавританському стилі. З 1981 року тут розмістився республіканський Будинок актора.

Історія

Караїмська громада Києва в 1896 році нараховувала 292 особи. Для купівлі земельної ділянки під будівництво кенаси та житлового будинку, доходи від якого могли б йти на благодійні потреби караїмської громади, Коген виділив 35 000 карбованців.

Попри те, що в 1897 році Коген отримав параліч, він продовжував особисто керувати справами. Соломон Коген помер у 1900 році. У заповіті він передбачив, крім іншого, і кошти для завершення будівництва храму. Справу Соломона Когена продовжив його брат, Мойсей. Всього на будівництво витрачено близько 200 000 карбованців.

Урочисте освячення кенаси здійснив 27 січня 1902 року гахам Таврійський і Одеський Самуїл Пампулов. На церемонії були присутні віце-губернатор, міський голова, ректор університету, інші офіційні особи.

Споруду було прикрашено чудовим куполом надзвичайної краси з ліпними прикрасами роботи італійця Еліо Саля з використанням досить дорогого у той час матеріалу — цементу.

Після встановлення радянської влади кенасу закрили. Діяльність громади було припинено.

З 1926 року будівлю передано в користування просвітніх установ. Закриття кенаси затверджене рішенням Малої ради ВУЦВК від 27 липня 1927 року.

Під час Другої світової війни тут відбувалося Римо-католицьке богослужіння, потім діяв ляльковий театр, а з 1952 року — кінотеатр повторного фільму «Зоря».

Сучасність

З 1981 року тут розмістився республіканський Будинок актора.

Будівлі кенаси завдано непоправної шкоди. Сьогодні храму не вистачає істотної деталі — сферичного купола зі шпилем. У 1970-і роки до кенаси прибудовано невелике приміщення, через яке легко можна пройти в будівлю.

Київське караїмське національно-культурне товариство «Догунма» («Відродження») не висувало вимог про повернення кенаси караїмам. Чисельність караїмів у Києві скоротилася з 292 осіб у 1896 році, коли було започатковано будівництво кенаси, до 43 осіб, за останнім переписом 2001 року.

Галерея

• 
  Головний фасад, 1911
• 
• 
  Головний фасад, 1900
• 
  На листівці, 1900
• 
  Арка над входом
• 
  Боковий вигляд
• 
• 
• 
• 

Література

• Белоусов Андрей. Хазар потомки // Зеркало недели, 30 января — 5 февраля 1999, № 4 (рос.)
• Альбом «Комплекс караимских кенас в Евпатории и другие кенасы в мире» / сост. В. В. Миреев — Международный институт крымских караимов: Симферополь, Украина: 2006. — 55 стр.
• «Прорізна. Ярославів Вал: культурологічний путівник» Галайба В. В., Грузін В. М., Кадомська М. А., Малаков. Д. В. Київ 2010. — 156 стр.

Посилання

• Караїмська кенаса в Києві [Архівовано 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
• Караїмська кенаса в Києві [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Караїмська кенаса в Києві
• Будинок актора. Історична довідка.