Клод Лелуш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клод Лелуш
Claude Lelouch
Клод Лелуш, 2014
Дата народження30 жовтня 1937(1937-10-30) (87 років)
Місце народженняПариж
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер
сценарист
актор
Alma materколедж Сент-Барбd і Університет Париж III
Роки активностіз 1957
ДітиSarah Lelouchd, Salomé Lelouchd і Simon Lelouchd
IMDbID 0500988
АвтографАвтограф
Нагороди та премії
Золота пальмова гілка (1966),
Оскар (1967),
Малий золотий лев (1996),
Золотий глобус (1996)
www.lesfilms13.fr
Клод Лелуш у Вікісховищі

Клод Лелу́ш (фр. Claude Lelouch; нар. 30 жовтня 1937, Париж) — французький режисер, сценарист, актор, кінопродюсер і кінооператор. На 39-й церемонії вручення премії «Оскар» у 1967 році «Чоловік і жінка» отримав нагороди за найкращий оригінальний сценарій та найкращий фільм іноземною мовою.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Клод Лелуш народився 30 жовтня 1937 року в Парижі. Починав як кінолюбитель, працював в документальному кіно і рекламі.[2] У 13-річному віці отримав приз конкурсу дебютів на Каннському кінофестивалі. В 1956-му Клод Лелуш став автором репортажу про СРСР «Коли піднімається завіса», знятого ним прихованою камерою, який було куплено для показу на французькому телебаченні. Дебютна режисерська робота в повнометражному кіно — «Людська суть» (1961) — особливого успіху не мала.

У 1966 році Клод Лелуш зняв фільм «Чоловік і жінка», який приніс йому всесвітню славу та був удостоєний «Золотої пальмової гілки» Каннського фестивалю і двох «Оскарів» — за найкращий фільм іноземною мовою та найкращий оригінальний сценарій. Лелуш виступив як автор сценарію, режисер, продюсер а також оператор стрічки. Головні ролі виконали Жан-Луї Трентіньян та Анук Еме, а музику до фільму написав Френсіс Лей. Фільм є яскравим прикладом імпровізації під чутливим керівництвом режисера Клода Лелуша, який запросив двох не тільки талановитих, а й здібних, досвідчених акторів для роботи в такій манері. Йому вдалося знайти двох акторів хорошої театральної школи, які можуть вільно говорити в кадрі на будь-яку тему, як це роблять Жан Луї Трентіньян та Анук Еме[3].

У наступні роки Лелуш працює незалежним кінорежисером, знімаючи комерційні фільми силами власної кінокомпанії «Фільми 13» (фр. Les Films 13[fr]). Особливий успіх у глядачів мала авантюрна комедія «Пригода — це пригода» (1972), кримінальна комедія «З новим роком!» (1973), детектив «Кіт і миша» (1975), драма «Другий шанс» (1976).

Фільм 1988 року «Улюбленець долі» отримує дві премії «Сезар» — за головну чоловічу роль (Жан-Поль Бельмондо) і за музику до фільму (Френсіс Лей). Знятий за мотивами роману Віктора Гюго фільм «Знедолені» (1995) був удостоєний американської премії «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою. Зйомки нової версії відбувалися на автодромі Монако 24 травня 2020 року, і в ній Леклерк керує Ferrari SF90 Stradale. Фільм вийшов 13 червня 2020 року[4]. Видання The Verge розкритикувало фільм як «неживий»[5]. Кріс Харріс з Top Gear написав у Твіттері, що ця версія була «лінивою та погано виконаною»[6].

Стиль

[ред. | ред. код]

Клод Лелуш вважається одним з найяскравіших представників французької «Нової хвилі» 1958—1962 років, — напрямку, який тяжів до імпровізаційного методу зйомки, головним чином на натурі, відображення на екрані «живого життя». «Нова хвиля» принесла на екрани незнані раніше людські типи, змінила уявлення про красу, про сучасне обличчя артиста, дало йому більше імпровізаційної свободи[7].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Повний перелік нагород і номінацій Клода Лелуша [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.] — на сайті IMDB.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1961 Людська суть Le Propre de l'homme режисер, сценарист, актор
1962 Любов з багатьма «якщо» L'Amour avec des si сценарист, оператор
1964 Дівчина і рушниці Une fille et des fusils режисер, сценарист, продюсер
1964 Жінка-спектакль La Femme spectacle режисер, продюсер
1965 Великі миті Les Grands Moments сценарист
1966 Чоловік і жінка Un homme et une femme режисер, сценарист, продюсер, оператор
1967 Далеко від В'єтнаму Loin du Viêt Nam режисер
1967 Жити, щоб жити Vivre pour vivre режисер, сценарист
1968 13 днів у Франції 13 jours en France режисер
1968 Легкі «Голуаз» Les Gauloises bleues продюсер
1969 Чоловік, який мені подобається Un homme qui me plaît режисер
1969 Світло землі Clair de Terre продюсер
1969 Життя, любов, смерть La Vie, l'Amour, la Mort режисер, сценарист
1970 Негідник Le Voyou режисер, сценарист, головний оператор
1970 Товариші Camarades продюсер
1971 Смік, смак, смок Smic, Smac, Smoc режисер, сценарист
1972 Пригоди є пригоди L'aventure, c'est l'aventure режисер, сценарист, оператор
1973 З Новим роком! La Bonne Année режисер, сценарист, оператор
1973 Очима восьми Visions of Eight один епізод; режисер
1974 Усе життя Toute une vie режисер, сценарист
1974 Шлюб Mariage режисер, сценарист
1975 Кіт і миша Le Chat et la Souris режисер, сценарист
1976 Це — побачення C'était un rendez-vous короткометражний; режисер, актор
1976 Добрі і злі Le Bon et les Méchants режисер, сценарист
1976 Якби почати спочатку Si c'était à refaire сценарист, продюсер
1977 Ще один чоловік, ще один шанс Un autre homme, une autre chance режисер, сценарист
1978 Мольєр Molière продюсер
1978 Робер і Робер Robert et Robert режисер, сценарист, продюсер
1979 За нас двох À nous deux режисер, сценарист, продюсер
1981 Одні та інші (Болеро) Les Uns et les autres режисер, сценарист, продюсер
1983 Едіт і Марсель Édith et Marcel режисер, сценарист, продюсер
1984 Хай живе життя! Viva la vie! режисер, сценарист
1985 Піти, повернутися Partir, revenir режисер
1986 Обережно: бандити! Attention bandits ! режисер, сценарист, продюсер
1986 Чоловік і жінка через 20 років Un homme et une femme, 20 ans déjà режисер, сценарист, продюсер
1988 Улюбленець долі Itinéraire d'un enfant gâté режисер, сценарист, продюсер
1990 Бувають дні… Бувають ночі Il y a des jours… et des lunes режисер, сценарист
1992 Прекрасна історія La Belle Histoire режисер, сценарист
1993 Усе про це Tout ça… pour ça ! режисер, сценарист, продюсер
1995 Знедолені Les Misérables режисер, сценарист, продюсер, головний оператор
1995 Люм'єр і компанія Lumière et Compagnie режисер, актор
1996 Чоловіки, жінки: Посібник з експлуатації Hommes, femmes, mode d'emploi режисер, сценарист, продюсер, головний оператор
1998 Випадок або збіг Hasards ou coïncidences режисер, сценарист
1999 Одна за усіх Une pour toutes режисер, сценарист, актор, продюсер
2002 А тепер, пані та панове… And now… Ladies and Gentlemen сценарист, продюсер
2002 11 вересня 11'09"01 один епізод; режисер, сценарист
2004 Людський жанр — частина 1: Парижани Les Parisiens сценарист, продюсер, режисер
2005 Сміливість любити Le Courage d'aimer режисер, сценарист, продюсер
2006 Наші друзі люди Nos amis les Terriens продюсер
2007 У кожного своє кіно Chacun son cinéma один епізод; режисер
2007 Серед дорослих Entre adultes продюсер
2007 Залізничний роман Roman de gare режисер
2010 Жінка і чоловіки Ces amours-là режисер
2014 Ми тебе любимо, мерзотник Salaud, on t'aime. режисер
2015 Один плюс одна Un plus une режисер
2017 Життя кожного Chacun sa vie режисер, співсценарист, співпродюсер
2019 Чоловік і жінка: Найкращі роки Les Plus Belles Années d'une vie режисер, сценарист, співпродюсер

В культурі

[ред. | ред. код]

Культовим вважається фільм Клода Лелуша «Чоловік і жінка». Згадка про нього є у шкільній навчальній програмі 11 класу[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Claude Lelouch. IMDb. Процитовано 10 грудня 2021.
  2. ↑ Claude Lelouch biography. Filmreference.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
  3. ↑ Лариса Брюховецька. Кіномистецтво. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Логос, 2011. — С. 55.
  4. ↑ Ferrari ruined its 'Rendez-vous' revival with digital image stabilization. 15 червня 2020.
  5. ↑ O'Kane, Sean (15 червня 2020). Ferrari ruined its ‘Rendez-vous’ revival with digital image stabilization. The Verge (амер.). Процитовано 8 травня 2023.
  6. ↑ https://twitter.com/harrismonkey/status/1272467543022866432. Twitter (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  7. ↑ Лариса Брюховецька. Кіномистецтво. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Логос, 2011. — С. 46 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2022. Процитовано 14 січня 2021.
  8. ↑ Назаренко Н. В., Ковальова І. О. Художня культура. 11 клас. Навчальний посібник. — Х.: Оберіг, 2011. — С. 186.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клод Лелуш
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клод_Лелуш&oldid=41964313