Клод Пішуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клод Пішуа
фр. Claude Pichois
Народився21 липня 1925(1925-07-21)[1][2][3]
Париж, Франція
Помер12 жовтня 2004(2004-10-12)[1][2][…] (79 років)
Неї-сюр-Сен
Країна Франція
Діяльністьвикладач університету, літературний критик, романіст, історик літератури
Alma materHEC Paris
Галузьфранцузька література[4]
ЗакладБазельський університет
Aix-Marseille University (1896-1971)d
Університет Париж III
Університет Провансу
Аспіранти, докторантиClaude Schoppd[5]
Keiji Suzukid[5]
Jacques Bonyd[6]
ЧленствоHEC Alumnid
Нагороди

Клод Пішуа (фр. Claude Pichois; 21 липня 1925 року в Парижі — 12 жовтня 2004) — французький філолог-романіст, літературознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1956 до 1961 року Пішуа працював викладачем в університеті Екс-ан-Прованса, а з 1961 до 1970 року обіймав посаду професора в Базельському університеті. Захистив габілітаційну дисертацію за двома темами «Філарет Шаль та літературне життя в добу романтизму» (2 т., Париж 1965) та «Образ Жана Поля Ріхтера у французькій літературі» (Париж 1963). З 1970 до 1977 року був професором Університет Вандербілта в Нешвілі (з 1982 до 1998 р. — Директор Центру Бодлера). З 1977 до 1979 року викладав у Намюрі, де заснував разом з Жаном Гійомом (1918—2001) Центр досліджень Жерара де Нерваля. 1979 року він перейшов на професорську посаду в університеті Сорбони, яку раніше займав Рене Етьємбль.

Шарль Бодлер, Жерар де Нерваль та Сідоні-Габріель Колет були центральними авторами його досліджень. Набув відомості як головний редактор монументальної історії французької літератури, написаної з літературознавчо-соціологічної перспективи, під назвою Littérature française (16 т. Париж, 1968—1979).

Пішуа був почесним доктором університетів Нойшателя (1983), Дубліна, Трініті-коледжу (1984) та Левена (1999).

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Образ Бельгії у ранцузькій літературі / L'Image de la Belgique dans les lettres françaises з 1830 по 1870 рік. Esquisse metodologique, Париж 1957
  • Порівняльне літературознавство (з Андре-Мішелем Руссо) / La Littérature comparée, Париж, 1967; Нове видання з П'єром Брунелем та Андре-Мішелем Руссо T. Qu'est-ce que la littérature comparée?, Париж 1983 (німецька: порівняльна література). Вступ до історії, методів та проблем порівняльних досліджень, Дюссельдорф 1971)
  • Бодлер. Дослідження та свідчення / Etudes et témoignages, Neuchâtel 1967, 1976
  • (з Жаном Циглером) Бодлер. Біографія, Париж 1987 (англійська 1989; іспанська 1989; італійська 1990; німецька: Геттінген 1994)
  • (з Ален Брюне) Колетт, Париж 1998, 2000
  • (з Жаном-Полем Еві) Словник Бодлера, Tusson 2002
  • (з Мішелем Бріксом) Словник Нерваля, Tusson 2006

Література

[ред. | ред. код]
  • Du romantisme au surnaturalisme. Hommage à Claude Pichois, hrsg. von James S. Patty, Neuchâtel 1985
  • Baudelaire and the Poetics of Modernity. Volume in Honor of Claude Pichois, ed. Patricia Ward, Nashville 2000
  • Qui est qui en France 2001—2002, Levallois-Perret 2001
  • Pierre Brunel und Daniel-Henri Pageaux in: Revue de littérature comparée 313, 2005, S. 121—122
  • Jürgen Grimm: Literaturgeschichtsschreibung und «histoire des mentalités» am Beispiel von Claude Pichois' «Littérature française», in: Romania historica et Romania hodierna. Festschrift für Olaf Deutschmann, hrsg. von Peter Wunderli und Wulf Müller, Frankfurt am Main/Bern 1982, S. 301—324

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123968585 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б FCT
  6. ↑ https://www.theses.fr/1989PA030129


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клод_Пішуа&oldid=43099499