Колегія кардиналів

Стаття із серії:
Католицька церква
Організація Папа Римський – Франциск Святий Престол Римська курія Колегія кардиналів - Кардинали Єпископальна система управління Вселенські собори Синод Ватикан Латинська церква Східні католицькі церкви
Витоки й історія Ісус Христос Євангеліє Апостольська спадковість Отці Церкви Християнство Велика схизма Західна схизма Реформація Контрреформація
Богослів'я Один Триєдиний Бог: Отець, Син, і Святий Дух Апологетика Богородиця Маріологія Благодать Душа Спасіння Рай Пекло Чистилище Перворідний гріх Святі Біблійний канон Догмат Апостольський символ віри Таїнство
Літургія Диякон Священик Єпископ Миряни Меса Novus Ordo Missae Тридентська меса Літургія годин Літургічний рік
Обряди Римський Візантійський Александрійський Вірменський Антіохійський Західно-сирійський Східно-сирійський
Портал «Католицтво»

Коле́гія кардина́лів або кардинальська колегія, до 1983 року мала назву Священна колегія кардиналів (лат. Sacrum Cardinalium Collegium) — колегіальний орган, до якого входять усі кардинали Римо-католицької церкви.

Поховання Івана Павла II. Коле́гія кардина́лів у червоному одязі.

Функції

Колегія виконує потрійну функцію:

• Дорадчий орган при папі римському.
• Орган, що заміщає Папу і здійснює верховну владу в церкві в період «sede vacante».
• Орган, який обирає нового Папу на конклаві.

Дорадчу функцію колегія виконує, коли Папа збирає кардиналів на консисторії. Попри те, що в період «sede vacante» до виборів нового Папи колегія керує церквою, її влада суттєво обмежена; колегія не володіє всією повнотою влади Папи (згідно з апостольською конституцією Universi Dominici Gregis).

Склад і структура

Апостольська конституція Папи Сикста V Postquam verus від 1586 року встановила поділ членів Колегії кардиналів на три групи:

• Кардинали-єпископи — шість кардиналів з титулами субурбікарних єпархій та патріархи Східних католицьких церков.
• Кардинали-священники — архієпископи найважливіших архієпархій з титулами найстаріших римських церков.
• Кардинали-диякони — інші члени Колегії, що мають титули історичних дияконатів Риму.

Попри такий поділ, всі кардинали на конклаві рівні й кожен має по одному голосу. Згідно з чинним канонічним правом Католицької церкви всі кардинали мають обов'язок прийняти єпископські свячення, хоча кардинали, яким у момент призначення вже сповнилось 80 років, можуть просити в папи диспензу від цього обов'язку.

Основні функції в Колегії кардиналів

Головою та заступником голови Колегії є Декан Колегії кардиналів та Заступник декана (субдекан або віцедекан). Їх обирають з-поміж себе кардинали-єпископи субурбікарних єпархій, однак їх обрання вимагає папського затвердження. Найстарший за порядком зведення в сан кардинал-пресвітер називається кардиналом-протопресвітером, а найстарший кардинал-диякон — кардиналом-протодияконом. Вони мають спеціальні функції під час конклаву.

Станом на 2022 рік основні функції в Колегії кардиналів виконують:

• Декан Колегії кардиналів — кардинал-єпископ Джованні Баттіста Ре;
• Віцедекан Колегії кардиналів — кардинал-єпископ Леонардо Сандрі;
• Кардинал-протоєпископ — кардинал-єпископ Френсіс Арінзе
• Кардинал-протопресвітер — кардинал-пресвітер Міхаель Міхай Кітбунчу;
• Кардинал-протодиякон — кардинал-диякон Ренато Раффаеле Мартіно;
• Секретар Колегії кардиналів — архієпископ Ільсон де Хесус Монтанарі.

Посилання

• Колегія кардиналів // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Колегія кардиналів [Архівовано 11 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)