Координати: 37°52′22″ пн. ш. 32°29′32″ сх. д. / 37.872769444444° пн. ш. 32.492138888889° сх. д. / 37.872769444444; 32.492138888889
Очікує на перевірку

Конья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конья
тур. Konya
Конья
Конья
Розташування міста Конья
Основні дані
37°52′22″ пн. ш. 32°29′32″ сх. д. / 37.872769444444° пн. ш. 32.492138888889° сх. д. / 37.872769444444; 32.492138888889
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Столиця для Румський султанат і Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 250 км²
Населення 742000 чол.
Висота НРМ 1016  м
Міста-побратими Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм
Телефонний код (90) 332
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 306571
OSM 223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси 42xxx
Міська влада
Мер міста Tahir Akyürek
Вебсайт www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мапа
Мапа


CMNS: Конья у Вікісховищі
Адміністративний поділ Коньї

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія

[ред. | ред. код]

Догрецький період

[ред. | ред. код]

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період

[ред. | ред. код]

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III ст. Також тут народилася Текла Іконійська (II ст).

За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки

[ред. | ред. код]
Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хаям (10481131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія

[ред. | ред. код]

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

[ред. | ред. код]
Бібліотека і архів Сельджуцького університету
Факультет медицини Сельджуцького університету

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

Пам'ятки культури, архітектура

[ред. | ред. код]

Видатні місця

[ред. | ред. код]
  • Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
  • Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіє
  • Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
  • Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю

[ред. | ред. код]

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання

[ред. | ред. код]