Королиця звичайна
| Королиця звичайна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Королиця (Leucanthemum) |
| Вид: | Королиця звичайна (L. vulgare)
|
| Біноміальна назва | |
| Leucanthemum vulgare Lam., 1779
| |
Короли́ця звича́йна (Leucanthemum vulgare Lam., Leucanthemum ircutianum DC.; Chrysanthemum leucanthemum) — рослина родини айстрових.
Українська назва, можливо, зумовлена короноподібною формою квітки[1].
Латинська назва роду Leucanthemum походить від дав.-гр. λευκός («білий») і ἄνθος («квітка»), тобто «біла квітка». Видова назва vulgare означає «звичайна».
Народні назви — неві́стка, невістки́, невістулька, невістульки[2][3]. Пов'язані з білим кольором пелюсток квіток, схожих на вбрання нареченої («невісти»)[4].
Часто цю рослину неправильно називають ромашкою, від якої вона відрізняється цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні).
Багаторічна рослина висотою 30—60 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зарубчасто-зубчасті. Кошики великі — 3—6 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті — жовті. Сім'янки без чубка.
Цвіте з травня до кінця літа. Білі язичкові квітки — маточкові, добре помітні комахам; трубчасті — двостатеві, в них пиляки дозрівають раніше від маточок. Пиляки зростаються своїми краями і утворюють трубочку, через яку проходить стовпчик маточки, виносячи приймочку над тичинками. Ростовий стовпчик, досягнувши пиляків, виштовхує з них дозрілий пилок, який переноситься комахами на квітки з дозрілими приймочками. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання.
Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкодженні рослини. Якщо ранньою весною зрізати стебло королиці під корінь, то з пазух прикореневих листків розвинеться кілька нових пагонів — цього ніколи не буває за нормальних умов розвитку.
Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні[5].
Декоративна рослина, яка широко культивується[5].
Навесні молоді розеткові листки та стебла вживають для салатів. Смак салатів пряний, гострий, збуджувальний. Молоді пуп'янки, які ще не розпустилися, використовують як каперці.[6]
-
Квіти -
Крайова (язичкова) та серединна (трубчаста) квітки -
Квітка з комахою
.jpg)
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Королиця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 214. — ISBN 5-88500-055-7.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Невістка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Невістульки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ а б Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 351
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42
