Красильников В'ячеслав Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Красильников
(рос. Вячеслав Борисович Красильников)
Загальна інформація
НаціональністьРосіянин
ГромадянствоРосія Росія
Народження28 квітня 1991(1991-04-28) (33 роки)
Геленджик, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Зріст195 см
Вага90 кг[1]
Спорт
КраїнаРосія Росія
Вид спортуВолейбол
ДисциплінаПляжний волейбол
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Заслужений майстер спорту Росії
КлубРосія Росія Факел (пляжний волейбол)
Нагороди
Спортивні медалі
Пляжний волейбол
Представник Росія Росія
Олімпійські ігри
Срібло Токіо 2020 пляжний волейбол
Чемпіонати світу
Золото Гамбург 2019
Бронза Відень 2017
Чемпіонати Європи
Срібло Біль 2016
Срібло Юрмала 2020
CMNS: Красильников В'ячеслав Борисович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Красильников.

В'ячеслав Борисович Красильников (нар.. 28 квітня 1991 року, Геленджик, Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — російський волейболіст, чемпіон світу з пляжного волейболу (2019). Срібний призер Олімпійських ігор 2020 в Токіо. заслужений майстер спорту Росії (2019)[2].

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

В'ячеслав Красильников починав грати з 7-річного віку в Геленджику під керівництвом тренера Юрія Івановича Пономарьова[3] . У класичному волейболі виступав за краснодарські команди ГУВД-«Динамо» у вищій лізі «А» і «Енергетик» у чемпіонаті Краснодарського краю[4].

У загальноросійских та міжнародних змаганнях з пляжного волейболу бере участь з 2009 року. Його партнерами були Артем Кучеренко, Остап Фірсов, Руслан Биканов, Андрій Болгов, Олексій Пастухов. У 2013 і 2015 роках у парі з Бикановим ставав срібним призером чемпіонатів Росії, за підсумками двох сезонів (2015 і 2016) займав перше місце в національному індивідуальному рейтингу.

У липні 2013 року в парі з Олексієм Пастуховим уперше в кар'єрі завоював медаль на етапі Світового туру, ставши бронзовим призером турніру в Анапі, а на наступному змаганні — турнірі категорії Великого шолома в Берліні — вперше зіграв разом з Костянтином Семеновим, і новостворений тандем відразу виграв срібні медалі[3].

У червні 2014 року Красильников і Семенов виграли срібло Anapa Open і золото турніру Великого шолома в Москві[5], в травні — червні 2016 року завоювали срібні медалі на турнірі серії Open в Сочі і на чемпіонаті Європи в Білі, а також бронзу на турнірі категорії великого шолома в Гамбурзі. Російська команда стала сьомою в світовому олімпійському рейтингу і отримала право виступити на Іграх в Ріо-де-Жанейро 2016 року[6], де домоглася найкращого результату за всю історію виступів російських «пляжників» на Олімпійських іграх, посівши 4-е місце[7].

Після Ріо 2016 року Костянтин Семенов повернувся до класичного волейболу, а новим напарником В'ячеслава Красильникова став Микита Лямін. У лютому 2017-го вони стали переможцями етапу Світового туру на іранському острові Кіш[8], в червні завоювали срібло на турнірі в Москві, золото в Гаазі і зміцнили своє лідерство в поточному рейтингу Світового туру. На чемпіонаті світу у Відні Красильников і Лямін завоювали бронзові медалі. По ходу турніру вони здобули шість перемог поспіль, але в півфіналі з мінімальною різницею поступилися господарям — Клеменсу Допплеру та Александеру Горсту. У матчі за бронзу росіяни перемогли голландців Крістіана Варенгорста і Маартена ван Ґардерена (21:17, 21:17) і стали другою командою в історії російського пляжного волейболу, яка піднімалася на п'єдестал на світових першостях[9]. У підсумковому рейтингу Світового туру-2017 Красильников і Лямін поділили перше місце з бразильцями Андре і Евандро, а сам В'ячеслав був визнаний найкращим з гри в захисті[10].

З жовтня 2018 року В'ячеслав Красильников виступає в парі Олегом Стояновським. На початку сезону-2018/19 нова команда піднялася на п'єдестали пошани трьох поспіль турнірів категорії «4 зірки», взявши срібло в Янчжоу, бронзу в Лас-Вегасі і золото на змаганнях у критому приміщенні в Гаазі. У квітні 2019 року Красильников і Стояновський стали переможцями етапу Світового туру в Сямені, а в липні вибороли перше в історії Росії золото чемпіонату світу. По ходу першості, що проходила в Гамбурзі, росіяни в жодному з 8 зіграних матчів не покинули майданчик переможеними і в фіналі з рахунком 19:21, 21:17, 15:11 взяли гору над німцями Юліусом Толе і Клеменсом Віклером[11]. 8 вересня 2019 року Красильников і Стояновський перемогли цих же суперників у вирішальному матчі фінального етапу Світового туру в Римі[12].

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Учасник Олімпійських ігор 2016 (4-е місце).
  • Чемпіон світу (2019), бронзовий призер чемпіонату світу (2017). Інші виступи: 2015 — 9-е місце.
  • Срібний призер чемпіонатів Європи (2016, 2020). Інші виступи діє до: 2014, 2015 року, 2017, 2019 — 9-е місце; 2018 — 25-е місце.
  • Призові місця на етапах Світового туру :
    • 1-е — Москва 2014 (GS Кіш-2017 (3*), Гаага-2017 (3*), Гаага-2019 (4*), Сяминь-2019 (4*), Рим-2019 (фінал),
    • 2-е — Берлін-2013 (GS), Анапа-2014, Сочі 2016, Москва-2017 (3*), Сяминь-2018 (4*), Янчжоу-2018 (4*),
    • 3-е — Анапа-2013, Гамбург 2016 (GS), Лас-Вегас-2018 (4*), Гштаад-2021 (4*).
  • Чемпіон Росії (2018, 2019, 2020), срібний призер чемпіонатів Росії (2013, 2015).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.olympedia.org/athletes/135758
  2. ↑ Приказ № 149-нг от 20 ноября 2019 г. «О присвоении почётного спортивного звания „Заслуженный мастер спорта России“». Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2021.
  3. ↑ а б «С кем сложнее игралось в Берлине? С Дальхаузером». «Чемпионат.com». 24 августа 2013. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 2017-8-7.
  4. ↑ Красильников: классический «пляжник» или пляжный «классик». «Кубанский спорт.RU». 14 января 2011. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2017-8-7.
  5. ↑ Семёнов и Красильников намыли «золото» в московском песке. «Новые Известия». 17 июня 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 2017-08-7.
  6. ↑ Men’s Olympic Ranking teams confirmed (англ.). Международная федерация волейбола. 12 июня 2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2017-08-7.
  7. ↑ Ветер с Атлантики им в паруса. «Чемпионат.com». 19 августа 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 2017-08-7.
  8. ↑ Russia’s Liamin/Krasilnikov top podium at Kish Island. Международная федерация волейбола. 18 февраля 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2017-08-7.
  9. ↑ Российскому пляжному волейболу вернули медали. «Коммерсантъ». 6 августа 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2017-8-7.
  10. ↑ Пляжный волейбол. Итоги «Мирового тура» 2017. Лямин и Красильников поделили первое место в общем зачёте, Красильников — лучший защитник. Всероссийская федерация волейбола. 6 сентября 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2017-9-7.
  11. ↑ Золотые пески: российские волейболисты впервые выиграли чемпионат мира. «Советский спорт». 7 июля 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 2019-7-8.
  12. ↑ Финальный этап «Мирового тура» 2018/19 в Риме. Очередной триумф пары Красильников / Стояновский. Всероссийская федерация волейбола. 6 сентября 2017. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 2019-9-8.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красильников_В%27ячеслав_Борисович&oldid=39809066