Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська
нім. Christiane Eberhardine von Brandenburg-Bayreuth
 
Народження: 19 грудня 1671(1671-12-19)[1] або 29 грудня 1671(1671-12-29)[2]
Байройт, Баварія[3]
Смерть: 4 вересня 1727(1727-09-04)[3][4][1] (55 років)
Pretzsch (Elbe)d, Бад-Шмідеберг, Віттенберг, Саксонія-Ангальт, Німеччина[3]
Поховання: міська церква Байройтаd
Країна: Німеччина
Релігія: лютеранство
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Christian Ernst, Margrave of Brandenburg-Bayreuthd
Мати: Софія Луїза Вюртемберзька
Шлюб: Август II Фрідріх
Діти: Август III Фрідріх

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська (нім. Christiane Eberhardine von Brandenburg-Bayreuth; 9 грудня 1671, Байройт — 4 вересня 1727, Преч) — дружина Августа Сильного, курфюрстина саксонська, з 1697 року титулярна королева Речі Посполитої. Нащадок Великих Князів Київських і Королів Русі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Єдина донька маркграфа Християна Ернста Байрейтського та його дружини Софії Луїзи Вюртемберзької, дочки герцога вюртемберзького Еберхарда III, Христіана Ебергардіна вийшла заміж у 21 рік 10 січня 1693 року в Байройті за майбутнього курфюрста Саксонії Фрідріха Августа I. Незабаром стало очевидним, що шлюб був укладений тільки за політичними мотивами. Єдиний у Христіани й Августа син Август народився через три роки в Дрездені.

Крістіана була хрещеною матір'ю «арапа Петра Великого» Абрама Петровича, який згодом отримав прізвище Ганібал.

Крістіана залишилася вірною своєму протестантському віросповіданню, коли її чоловік перейшов в католицтво, щоби отримати корону Польщі. Христіана мешкала поперемінно в палацах у Преч і Торгау, і вона рідко з'являлася при дрезденському дворі. Христіана Ебергардіна померла на самоті у 55-річному віці й була похована 6 вересня в міській церкві Байройту. Ні її чоловік, ні її син на похороні не були присутні.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (нім.) Stichart Franz Otto, «Galerie der sächsischen Fürstinnen; biogr. Skizzen sämtlicher Ahnfrauen des kgl. Hauses Sachsen», Leipzig, 1857.
  • (нім.) Blanckmeister Franz, «Kurfürstin Christiane Eberhardine von Sachsen: eine ev. Bekennerin», Barmen, 1892.
  • (нім.) Meyer Johannes, Frauengestalten und Frauenwalten im Hause Wettin, Bautzen, 1912.
  • (нім.) Haake Paul, «Christiane Eberhardine und August der Starke: eine Ehetragödie», Dresden, 1930.
  • (нім.) Lauckner Martin, «Eine alte Unterschrift von zarter Hand» // Sächs. Heimat, Hamburg, Jg. 1981.
  • (нім.) Czok Karl, «August der Starke und Kursachsen», Leipzig, 1987. Aufgeklärter Absolutismus und kirchlich-religiöse Toleranzpolitik bei August dem Starken // Sachsen und die Wettiner. Chancen und Realitäten (Sondernummer der Dresdner Hefte); Dresden 1990.
  • (нім.) Fellmann Walter, «Prinzessinnen. Glanz, Einsamkeit und Skandale am sächsischen Hof», Leipzig, 1996.
  • (нім.) Kühnel Klaus, Königin ohne Krone // KK: August der Starke und das schwache Geschlecht, Dreikastanienverlag, Wittenberg, 2005.