Курт Вальдгайм
| Курт Йозеф Вальдгайм нім. Kurt Josef Waldheim | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Kurt Waldheim | ||||||||||
 нім. Kurt Josef Waldheim Курт Вальдгайм | ||||||||||
| 4-й Генеральний секретар ООН | ||||||||||
| 1 січня 1972 — 31 грудня 1981 (два пя'тирічні терміни) | ||||||||||
| Попередник | У Тан | |||||||||
| Наступник | Хав'єр Перес де Куельяр | |||||||||
| Президент Австрії | ||||||||||
| 8 липня 1986 року — 8 липня 1992 року | ||||||||||
| Попередник | Рудольф Кірхшлегер | |||||||||
| Наступник | Томас Клестіль | |||||||||
| Народився | 21 грудня 1918[1][2][…] Санкт-Андре-Вердерн, Тулльн, Нижня Австрія, Австрія[1][4][…] | |||||||||
| Помер | 14 червня 2007[6][2][…] (88 років) Відень, Австрія[8][9][10] | |||||||||
| Похований | Віденський центральний цвинтар[11] | |||||||||
| Відомий як | політик, дипломат, автобіограф, військовослужбовець, адвокат | |||||||||
| Місце роботи | Організація Об’єднаних Націй і Міністерство закордонних справ Австрії | |||||||||
| Країна | Австрія[12][13][…] і Третій Райх | |||||||||
| Alma mater | Віденський університет і Diplomatic Academy of Viennad | |||||||||
| Політична партія | Австрійська народна партія | |||||||||
| У шлюбі з | Елізабет Вальдгайм | |||||||||
| Релігія | католицтво | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
| Підпис |  | |||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||||||
Курт Йозеф Вальдгайм (нім. Kurt Josef Waldheim; 21 грудня 1918, Санкт-Андре-Вердерн, Німецька Австрія — 14 червня 2007, Відень, Австрія) — австрійський дипломат і політик, 4-й Генеральний секретар ООН (1972—1981), Президент Австрії (1986—1992). Колишній член НСДАП, штурмовик-доброволець СС, учасник каральних операцій у Югославії.
Курт Вальдгайм народився в селищі Санкт-Андре-Вердерн, Нижня Австрія. Його батько, чех за походженням, був римо-католицьким шкільним інспектором. Носив прізвище Вацлавік (Waclavik), але у рік народження Курта, після розпаду Австро-Угорської імперії, змінив його на німецьке. Після закінчення школи служив в австрійській армії з 1936 по 1937 рік. Після аншлюсу Австрії у 1938 році вступив до лав Націонал-соціалістичної студентської ліги Німеччини (NSDStB). Через деякий час пішов добровольцем у СА.
Під час Другої світової війни служив у Вермахті, воював на східному фронті. У 1941 році був поранений. У своїй автобіографії, що вийшла у 1985 році, стверджував, що після поранення був звільнений від служби на фронті і далі навчався у Віденському університеті. Проте пізніше знайшлися документи та свідоцтва, що доводили, що його військова служба продовжувалася до 1945 року. У 1945 році він дійсно здобув ступінь доктора юриспруденції у Віденському університеті. 19 серпня 1944 року Курт одружився.
Після війни Курт Вальдгайм поступив на дипломатичну службу: працював спостерігачем і представником Австрії в ООН, послом у Канаді (з 1956 по 1960 рік), міністром закордонних справ Австрії (1968—1970). 1 січня 1972 року Курт Вальдгайм став Генеральним секретарем ООН, змінивши на цій посаді У Тана. На посаді Генерального секретаря він пробув до 1982 року. У СРСР ставлення до нього було позитивним, було видано переклад російською мовою його книги «Єдина у світі посада». Того ж року Вальдгайм висунувся кандидатом на посаду президента Австрії, але програв вибори. Другу спробу зробив у 1986 році. За два місяці до виборів з'явилися твердження про те, що в роки Другої світової війни Курт Вальдгайм служив у Греції та Югославії, а також про те, що югославська комісія з воєнних злочинів вимагала його видачі.
Проте Вальдгайм був вибраний президентом Австрії та пробув на цій посаді до 1992 року, коли передав посаду Т. Клестілю, не намагаючись переобратись на другий термін. В роки правління Вальдгайма значно погіршились стосунки з цілою низкою країн: Ізраїль відкликав свого посла з Австрії. Крім того, Вальдгайму довелося відмовитися від візитів до США та низки європейських країн.
Помер 14 червня 2007 року у Відні від серцевої недостатності. Панахида відбулась 23 червня у Соборі Святого Стефана.
- Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 22 лютого 1994)[15]
- ↑ а б Вальдхайм Курт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ http://www.allheadlinenews.com/articles/7007642889
- ↑ http://usatoday30.usatoday.com/news/world/2007-06-14-obituary-waldheim_N.htm
- ↑ http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/6753069.stm
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.chron.com/disp/story.mpl/world/4891447.html
- ↑ http://www.kwtx.com/home/headlines/Good_Morning_Its_Flag_Day_And_The_Birthday_Of_The_US_Army_158973435.html
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.friedhoefewien.at
- ↑ http://www.nytimes.com/2007/06/14/world/europe/14cnd-waldheim.html?em&ex=1182052800&en=7d967c0ff4fc22c6&ei=5087
- ↑ http://www.nytimes.com/2013/12/23/business/edgar-m-bronfman-who-brought-elegance-and-expansion-to-seagram-dies-at-84.html
- ↑ http://www.nytimes.com/2014/02/16/arts/music/city-of-dreams-festival-to-be-celebration-and-reckoning.html
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, 1994. — P. 709. [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
- В. С. Бруз. Вальдгайм Курт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Вальдгайм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вальдгайм [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- https://www.un.org/sg/ru/content/kurt-waldheim [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Генеральний секретар ООН 1 січня 1972—31 грудня 1981 |
Наступник: |
| У Тан |
Хав'єр Перес де Куельяр |
| Попередник: | Федеральний президент Австрії 8 липня 1986—8 липня 1992 |
Наступник: |
| Рудольф Кірхшлегер |
Томас Клестіль |
| Ліга Націй (1919—1945) | .svg){kind=small} Джеймс Ерік Драммонд (1920—1933) •  Жозеф Луї Анн Авеноль (1933—1940) •  Шон Лестер (1940—1946) |   |
|---|---|---|
| ООН (з 1945) | Гледвин Джебб (1945—1946) (в. о.) •  Трюгве Гальвдан Лі (1946—1952) •  Даґ Гаммаршельд (1953—1961) • .svg){kind=small} У Тан (1961—1972) •  Курт Вальдгайм (1972—1982) •  Хав'єр Перес де Куельяр (1982—1992) •  Бутрос Бутрос-Галі (1992—1997) •  Кофі Аннан (1997—2007) •  Пан Гі Мун (2007—2016) •  Антоніу Гутерреш (з 2017) | |
- Народились 21 грудня
- Народились 1918
- Уродженці Нижньої Австрії
- Померли 14 червня
- Померли 2007
- Померли у Відні
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Працівники ООН
- Випускники Віденського університету
- Члени Австрійської народної партії
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені медаллю Корони короля Звоніміра
- Кавалери Великої зірки почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Золотого ланцюга ордена Пія IX
- Кавалери ордена Святого Михайла і Святого Георгія
- Нагороджені медаллю НАСА за видатну службу
- Кавалери ордена Усмішки
- Міністри закордонних справ Австрії
- Президенти Австрії
- Австрійські нацисти
- Офіцери СА
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Генеральні секретарі ООН
- Дипломати Австрії
- Померли від серцевого нападу
- Люди на марках
- Дворянство Святого Престолу
- Чехи Австрії