Кутина
| Кутина Kutina | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія | |||
| Регіон | Сисацько-Мославинська жупанія | |||
| Район | громада Кутина | |||
| Поділ |
| |||
| Засновано | 1256 | |||
| Площа | 294,34 км² | |||
| Населення | 13735 (2011)[1] | |||
| · густота | 11,52 осіб/км² | |||
| Агломерація | 22760 | |||
| Висота НРМ | 108 м | |||
| День міста |
10 листопада святий покровитель - Діва Марія Сніжна (5 серпня) | |||
| Телефонний код | (385) 044 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 3196862 | |||
| OSM | r8778890 ·R | |||
| Поштові індекси | 44320 | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса | Trg kralja Tomislava 12 | |||
| Мер міста | Златко Бабич (ХДС) | |||
| Вебсайт | kutina.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Кутина Кутина (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Кутина у Вікісховищі | ||||
.gif)
Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр.
Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославацької гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.
Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, у який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.
У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 22760 осіб[1], 12 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 13735 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[4]:
Динаміка чисельності населення міста[4]:
Крім міста Кутина, до громади також входять:
- Банова Яруга
- Батина
- Бриняни
- Чайре
- Гойло
- Хусаїн
- Ілова
- Ямариця
- Яня Липа
- Католицьке Чайре
- Клетище
- Країська Кутиниця
- Кутиниця
- Кутинська Слатина
- Меджурич
- Миклеуська
- Мишинська
- Репушниця
- Селище
- Ступовача
- Шартоваць
- Збєговача
Середня річна температура становить 11,44 °C, середня максимальна – 26,03 °C, а середня мінімальна – -5,20 °C. Середня річна кількість опадів – 903 мм.[5][6]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 6,73 | 8,65 | 12,90 | 17,50 | 22,70 | 26,03 | 25,35 | 24,44 | 20,42 | 15,37 | 9,82 | 5,73 | |
| Середня температура, °C | 0,76 | 2,69 | 6,94 | 11,54 | 16,72 | 20,06 | 21,58 | 20,68 | 16,66 | 11,59 | 6,06 | 1,96 | |
| Середній мінімум, °C | −5,2 | −3,28 | 0,98 | 5,58 | 10,76 | 14,10 | 17,82 | 16,92 | 12,91 | 7,83 | 2,29 | −1,79 | |
| Норма опадів, мм | 56 | 52 | 60 | 74 | 82 | 94 | 83 | 85 | 78 | 82 | 88 | 69 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.80 | 2.03 | 2.42 | 2.30 | 2.10 | 1.93 | 1.90 | 1.72 | 1.73 | 1.80 | 1.83 | 1.84 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4251 | 7026 | 10876 | 15253 | 19467 | 21538 | 22549 | 19758 | 14692 | 9010 | 4747 | 3472 | |
| Джерело: [5][6] | |||||||||||||
У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії [7] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.
У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі Загреб—Липоваць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.
Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан'європейський коридор X від Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.
Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з укр. «терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».
- ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- ↑ Mjesni odbori - Kutina.hr [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Місцеві комітети (хор.)
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- ↑ http://www.top500.de/cities/kutina_croatia.php [Архівовано 10 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дубравка Угрешич (1949–2023), письменниця, есеїстка і публіцистка, літературознавець.
- Симо Мраович (1966–2008), письменник і поет молодшої генерації хорватської літератури, журналіст і громадський діяч.
- Офіційна вебсторінка [Архівовано 13 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Місцеві новини і коментарі [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]