Кісляк Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисляк.
Кісляк Сергій Іванович
Кисляк Сергей Иванович
Народився7 вересня 1950(1950-09-07) (74 роки)
Москва
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Національністьукраїнець
ДіяльністьДипломат
Alma materМосковський інженерно-фізичний інститут
Знання мованглійська і російська
ЧленствоРада Федерації
ПосадаНадзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Сполучених Штатах Америки
Термін2008-2017
ПопередникУшаков Юрій Вікторович
НаступникАнтонов Анатолій Іванович
Нагороди

Сергій Іванович Кісляк (рос. Сергей Иванович Кисляк; нар. 7 вересня 1950) — радянський та російський дипломат, українець за походженням[1]. Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Сполучених Штатах Америки (2008-2017). Широко та скандально відомий у світі своєю ключовою роллю в історії таємного вербуванні путінським режимом членів команди президента США Дональда Трампа[2][3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 вересня 1950 року в Україні[уточнити]. У 1973 році закінчив Московський інженерно-фізичний інститут, а в 1977 році — Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі. Володіє англійською і французькою мовами.

З 1977 року на дипломатичній роботі. Обіймав різні посади в центральному апараті МЗС СРСР і за кордоном.

У 1981—1985 рр. — другий секретар Постійного представництва СРСР при ООН в Нью-Йорку.

У 1985—1989 рр. — перший секретар, радник Посольства СРСР в США.

У 1989—1991 рр. — заступник директора Департаменту міжнародних організацій МЗС СРСР.

У 1991—1993 рр. — заступник директора Департаменту з міжнародного наукового та технічного співробітництва МЗС СРСР, МЗС Росії.

У 1993—1995 рр. — директор Департаменту з міжнародного наукового та технічного співробітництва МЗС Росії.

У 1995—1998 рр. — директор Департаменту з питань безпеки та роззброєння МЗС Росії, член Колегії МЗС Росії[4][5].

З 25 лютого 1998 по 4 липня 2003 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Бельгії.[6][7] і за сумісництвом постійний представник РФ при НАТО (до 11 березня 2003 року)[6][8]

З 4 липня 2003 по 26 липня 2008 рр. — заступник Міністра закордонних справ РФ.[9][10][11]. Відповідав за відносини з країнами Америки, питання міжнародної безпеки і роззброєння, участь РФ у «Вісімці».

З 26 липня 2008 року — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Сполучених Штатах Америки, постійний спостерігач Російської Федерації при Організації американських держав в Вашингтоні, США, за сумісництвом[12].

Посол Сергій Кисляк проводив неофіційні розмови з Майклом Флінном, що мали місце 29 грудня 2016. На початку лютого 2017 року Міністерство юстиції США попередило адміністрацію Президента, що генерал Флінн ввів в оману посадових осіб адміністрації щодо його комунікацій з російським послом, і що він є «потенційно вразливим для шантажу з боку Росії»[13], що призвело до відставки радника президента США Майкла Флінна. А згодом і генеральний прокурор Джефф Сешнс визнав факт двох розмов, про які він раніше не повідомив на слуханні перед вступом на посаду. Посол Кисляк зустрічався також і з зятем та радником Дональда Трампа — Джаредом Кушнером.

Відставка

[ред. | ред. код]

На тлі політичного скандалу та розслідування спеціально призначеним мінюстом прокурором США зв'язків американських політиків з путінським режимом та безпосередньо з Кисляком, 27 червня 2017 його було відізвано з посади посла РФ у США. Він перебував на цій посаді в три рази довше, ніж в середньому проводить в Америці іноземний посол.

Раніш повідомлялося, що Кисляк має відправитися у Нью-Йорк, щоб очолити російську делегацію в ООН замість померлого посла Чуркіна.

Як було вказано в офіційному запрошенні на прощавальний прийом з приводу від'їзду Кисляка до Москви, організований «Американо-російською бізнес-радою» у вашингтонському готелі «St. Regis Hotel»: «Кісляк був надійним і чуйним співрозмовником американських ділових кіл»[1].

Санкції

[ред. | ред. код]

Сергій Кісляк — Член Ради Федерації, який ратифікував рішення уряду «Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Російською Федерацією та Донецькою Народною Республікою та між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою». Кісляк є підсанкційною особою багатьох країн.[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Бі-бі-сі: «Самый опасный дипломат»: восемь американских лет посла Кисляка [Архівовано 15 Липня 2017 у Wayback Machine.]. 12.07.2017
  2. ↑ ТСН: Радіоактивний посол. Хто такий Кисляк, який псує кар'єри політикам США [Архівовано 18 Березня 2017 у Wayback Machine.]. 3.03.2017
  3. ↑ Izvestia.ua: Скандального российского посла Сергея Кисляка отозвали из США [Архівовано 27 Червня 2017 у Wayback Machine.]. 27.06.2017
  4. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 12 сентября 1995 года № 1269-р «О членах коллегии МИДа России»
  5. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 18 мая 1998 года № 537-р «О членах коллегии Министерства иностранных дел Российской Федерации»
  6. ↑ а б Указ Президента Российской Федерации от 25 февраля 1998 года № 199 «О назначении Кисляка С. И. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Королевстве Бельгия и Постоянным представителем Российской Федерации при Организации Североатлантического договора (НАТО) в Брюсселе, Королевство Бельгия, по совместительству»
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 июля 2003 года № 731 «О Кисляке С. И.»
  8. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 11 марта 2003 года № 321 «О Кисляке С. И.»[недоступне посилання з червня 2019]
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 июля 2004 года № 732 «О заместителе Министра иностранных дел Российской Федерации»[недоступне посилання з червня 2019]
  10. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13 августа 2004 года № 1066 «О заместителе Министра иностранных дел Российской Федерации»[недоступне посилання з червня 2019]
  11. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 26 июля 2008 года № 1121 «О Кисляке С. И.»[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 26.07.2008 г. № 1122 «О назначении Кисляка С. И. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Соединенных Штатах Америки и Постоянным наблюдателем Российской Федерации при Организации американских государств в Вашингтоне, Соединенные Штаты Америки, по совместительству». Архів оригіналу за 19 Серпня 2016. Процитовано 2 Квітня 2017.
  13. ↑ Флинн, «погоревший» на контактах с послом РФ, покинул пост советника Трампа по нацбезопасности. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  14. ↑ КІСЛЯК Сергій Іванович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кісляк_Сергій_Іванович&oldid=43583543