Лотар Франц фон Шенборн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лотар Франц фон Шенборн
Народився4 жовтня 1655(1655-10-04)[1][2][…]
Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина або Hanau-Steinheimd, Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина[4]
Помер30 січня 1729(1729-01-30)[1][2][…] (73 роки)
Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія
ПохованняВюрцбурзький собор
КраїнаНімеччина
Діяльністькатолицький священник, католицький диякон, колекціонер мистецтва, католицький єпископ
Alma materВіденський університет (1676)
Знання мовнімецька[5]
ПосадаКурфюрст, Архієпископ Майнца[d] і Roman Catholic Bishop of Bambergd
Конфесіякатолицька церква[6]
БатькоPhilipp Erwein von Schönbornd
МатиMaria Ursula von Greiffenclau zu Vollradsd
Брати, сестриМельхіор Фрідріх фон Шенборн-Бухгаймd, Johann Erwein von Schönbornd, Catharina Elisabeth, Freiin von Schönbornd, Eva Rosine von Schönbornd, Freiin Maria Clara von Schönbornd, Freiin Maria Ursula von Schönbornd і Anna Margareta, Freiin von Schönbornd

Лотар Франц фон Шенборн (нім. Lothar Franz von Schönborn; 4 жовтня 1655 — 30 січня 1729) — церковний та політичний діяч Священної Римської імперії, 72-й архієпископ Майнца в 1695—1729 роках, курфюрст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі знатного німецького роду Шенборн з Райнгау. Син Філіппа Ервайна фон Шенборна, фогта Майнца, та Марії Урсули фон Ґрейффенклау-Фольрадс. Народився 1655 року в Штайнгаймі-на-Майні. З дитинства йому було визначено церковну кар'єру. Спочатку навчався в єзуїтському колегіумі в Ашаффенбурзі. Вже 1665 року стає каноніком собору в Вюрцбурзі, а 1667 року отримав відповідну посаду в Бамберзі.

1670 року розглядався своїм стрийком Йоганном Філіпом фон Шенборном на посади коад'ютора архієпископа Майнцького і єпископа Вюрцбурзького. Втім через молодість Лотаря капітул не підтримав його кандидатуру. 1673 року поїхав до Відня, де продовжив навчання. 1674 року призначається соборним пребенде Майнцу новим архієпископом Лотарем фон Меттерніх-Буршайдом. Потім здійснив подорож Голландією, Францією та Італією. 1675 року у відні завершив курс навчання.

1681 року знову призначається каноніком в Бамберзі, а 1683 року — Вюрцбурзі. Згодом очолив судову палату Бамберзького князівства-єпископства. 1689 року стає схоластом і кустошем Бамбергу та каноніком собору в Майнці.

1693 року обирається єпископом Бамбергу, а 1694 року коад'ютером архієпископом Майнца, а 1695 року очолив Майнцьку єпархію. В цей час тривала Війна Аугсбурзької ліги (почалася 1688 року). Шенборн обрав нейтралітет, але загалом підтримував імперію. Продовжив політику зміцнення фортець та укріплень в своїх володіннях. Було зведено друге коло обороних фортів навколо Майнцу. Також продовжив поповнювати бібліотеку Св. Мартина, а в Бамберзі зібрав колекцію в більш ніж 600 картин.

1700 року з початком війни за іспанську спадщину виступив проти Франції. 1702 року допоміг імперському фельдмаршалу Людвігу Вільгельму Баден-Баденському зайняти французьку фортецю Ландау.

1705 року розпочав перебудову своєї резиденції в Бамберзі. 1707 року сприяв наверненню Єлизавети Христини Брауншвейг-Вольфенбюттельської на католицтво, а потім представляв римського короля Карла Габсбурга на їх весіллі. 1710 року вступив у конфлікт з собором Майнцського аріхєпископства через бажання призначити новим коад'ютором свого родиче. Зрештою за підтримки папського нунціяцю посадуотримав кандидат собору — Франц Людвіг фон Пфальц-Ноебург.

1711 року після смерті імператора Йозефа I оголосив про вибори нового правителя, незважаючи на відсутність курфюрстів Кельна і Баварії. Доволі швидко провів вибори на користь Габсбургів. Невдовзі фон Шенборн коронував Карла Габсбурга у Франфурті імператорською короною. За це отримав 100 тис. талерів, на які розпочав будівництво палацу Вейсенштайн у Поммерсфельдені. У 1712—1713 року брав активну участь в укладанні Утрехтського миру.

1726 року після придушення повстання трансильванського князя Ференца II Ракоці імператор передав архієпископу частину конфіскованих маєтків Ракоці — замок Паланок, 4 міста та 152 села. Управління цієї домінією доручив кузену Фрідріху Карлу Шенборну як коад'ютору Бамберзького єпископства. Помер 1729 року в Майнці, поховано в каплиці Шенборнів у Вюрцбурзі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в RKDartists
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Schönborn, Lothar Franz Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 31. — S. 138.
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Friedhelm Jürgensmeier: Lothar Franz von Schönborn. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 15, Duncker & Humblot, Berlin 1987, ISBN 3-428-00196-6, S. 227 f
  • Uta Hasekamp: Die Schlösser und Gärten des Lothar Franz von Schönborn. Das Stichwerk nach Salomon Kleiner. (= Grüne Reihe. Band 24). Wernersche Verlagsgesellschaft, Worms 2005, ISBN 3-88462-192-0.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лотар_Франц_фон_Шенборн&oldid=43523098