Луги (Гайсинський район)
| село Луги | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Тер. громада | Чечельницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040270120027240 |
| Облікова картка | с. Луги, Вінницька область, Чечельницький район |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 1012 |
| Площа | 4,2 км² |
| Густота населення | 240,950 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24820 |
| Телефонний код | +380 4351 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°13′18″ пн. ш. 29°8′28″ сх. д. / 48.22167° пн. ш. 29.14111° сх. д. |
| Водойми | річка Савранка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24820, Вінницька обл., Чечельницький р-н, с. Луги, вул. Миру, 6 |
| Карта | |
  Луги | |
 Луги | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Луги́ — село в Україні, у Чечельницькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області.
Населення становить 1 012 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Лузька сільська рада.
Село Луги утворилося в результаті об'єднання у 1957 р. двох сіл:[1]
Село Слободо-Луг[2] — нині північна частина села Луги. Спочатку звалось Лужанка.
Село Старо-Луг — нині південна частина села Луги. Засноване запорожцем Пугачем на Шпаковому шляху. За 3 версти від села було урочище Селище, обнесене земляним валом. В лісі зберігались залишки землянок (паланок), у яких жителі переховувались від татар.[3]
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади[4].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району[5].
- Церква святого Миколи. Збудована у 1783 р. Дерев'яна триверха, з окремою дерев'яною дзвіницею. Іконостас 3-ярусний. Шанована ікона Божої матері Скоропослушниці виписана з Афона.[3]
- За 4 км на північ від села знайдене ранньослов'янське селище V—VIII ст., відкрите і обстежене П. І. Хавлюком.[6]
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Луги»;
- ПСП «Капітан-Агро»[7].
- Леонтяк Григорій Прокопович (1938) — український лісівник, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Лісівничої академії наук України.[8]
- Гончарук Петро Никифорович — Герой Соціалістичної Праці.
-
В'їзд до села зі сторони Піщанського району -
Дорога до села з Піщанського району -
Краєвиди на околиці села -
Хата із села в музеї Пирогів -
Всередині хати в музеї Пирогів
_01.JPG)
_02.JPG)
_04.JPG)
- ↑ Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 41.
- ↑ а б [[Жарких Микола Іванович|Жарких М. І.]] Храми Поділля. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ [[Косаківський Віктор Опанасович|Косаківський В. О.]] До історії заселення басейну річки Савранка (з найдавніших часів до сьогодення). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
- ↑ Агрокарта — Україна. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
- ↑ Лісівнича академія наук України: Довідник / За редакцією професора Ю. М. Дебринюка. — Львів: Камула, 2010. — 340 сторінок. ISBN 978-966-433-049-4
- Луги́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.698
- Łuka 1). powiat olhopolski, nad Sawranką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 806. (пол.)
