Луцій Цецилій Метелл Діадемат
Луцій Цецилій Метелл Діадемат | |
---|---|
лат. L. Caecilius Q.f.Q.n. Metellus Diadematus | |
Народився | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
Помер | 1 століття до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Посада | цензор Стародавнього Риму, давньоримський сенатор[d][1], консул[1] і triumvir monetalisd[2] |
Рід | Цецилії Метелли |
Батько | Квінт Цецилій Метелл Македонський[2][2] |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Гай Цецилій Метелл Капрарій[2][2], Марк Цецилій Метелл[2][2], Квінт Цецилії Метелл Балеарік[2][2], Caecilia Metellad[2][2], Caecilia Metellad[2][2] і Caecilia Metellad |
Діти | Квінт Цецилій Метелл Целер (трибун)[2][2] |
Луцій Цецилій Метелл Діадемат (158 — після 100 р. до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 117 року до н. е.
Походив з роду нобілів Цецилієв. Син Квінта Цецилія Метелла Македонського, консула 143 року до н. е. Отримав свій агномен «діадемат» через пов'язку на лобу, які він носив щоб приховати виразку.
У 120 році до н. е. став претором. У 117 році до н. е. обрано консулом разом з Квінтом Муцієм Сцеволою. У 116 році до н. е. став проконсулом Цизальпійської Галлії. Під час свого проконсульства побудував Цецилієв шлях у провінції — від Саліярія до м. Амітерн на узбережжі Адріатичного моря.
У 115 році до н. е. його обрано цензором разом з Гнеєм Доміцієм Агенобарбом. Під час своєї каденції цензори виключили з сенату 32 особи. У 100 році до н. е. брав участь у придушенні повстання Апулея Сатурніна та Главції. У цьому ж році виступив з клопотанням щодо повернення свого родича Квінта Цецилія Метелла Нумідійського, але марно. Подальша доля невідома.
- Квінт Цецилій Метелл Целер, народний трибун 90 року до н. е.
- Цецилія Метелла, дружина Аппія Клавдія пульхра, консула 79 року до н. е.
- Тит Лівій. ep. LXII (лат.)
- Плутарх. Coriol. 11, 4 (гр.)
- Manuel Dejante Pinto de Magalhães Arnao Metello and João Carlos Metello de Nápoles, «Metellos de Portugal, Brasil e Roma», Torres Novas, 1998 (порт.)
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Digital Prosopography of the Roman Republic