Людвіг II (король Баварії)
| Лю́двіг II нім. Ludwig II. von Bayern | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Портрет роботи Габріеля Шахінгера, 1887 рік | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Король Баварії | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Правління | 10 червня 1864 - 13 березня 1886 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Максиміліан II | |||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Отто I (фактично: принцрегент Луїтпольд Баварський) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Біографічні дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Імена | нім. Ludwig II. Otto Friedrich Wilhelm von Bayern | |||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія | католицтво | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 серпня 1845 Палац Німфенбург, Мюнхен, Баварія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 13 червня 1886 (40 років) Штарнберзьке озеро, Баварія утоплення | |||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Церква Святого Михайла в Мюнхені | |||||||||||||||||||||||||||||
| Династія | Віттельсбахи | |||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Максиміліан II | |||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Марія Пруська | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||
Лю́двіг II (нім. Ludwig II. Otto Friedrich Wilhelm von Wittelsbach; 25 серпня 1845, Мюнхен — 13 червня 1886) — король Баварії (10 березня 1864 — 13 червня 1886), син Максиміліана II
Під час царювання Людвіга Баварія стала частиною Німецької імперії (1871), зберігаючи, як й інші німецькі монархії, значну автономію та власну правлячу династію.
Увійшов до історії як меценат великого композитора Ріхарда Вагнера та своїми архітектурними проєктами, яким притаманна гігантоманія, за що отримав прізвисько Божевільний Людвіг. Зокрема, він намагався створити в баварських горах точну копію Версалю — палац Герренкімзе. Сучасники короля одностайно засуджували його за розтрату грошей, проте створений Людвігом замок Нойшванштайн є нині одним із найбільших туристичних центрів Баварії та важливим джерелом її доходу.
У 1880-ті роки король жив майже в повній ізоляції від суспільства, і 10 червня 1886 року лікар Бер Гуден (Ber Guden) визнав його божевільним. Цей діагноз підписали ще три лікарі, утворивши таким чином консиліум. За два дні по тому Людвіг потонув в озері біля власного замку Берг. Обставини загибелі короля і його лікаря, що потонув разом з ним, залишилися остаточно не з'ясованими.
У XX столітті образ Людвіга був популярним у літературі та мистецтві, він став героєм однойменного фільму Лукіно Вісконті (1972), роману Л. А. де Вільєни «Золото та безумство над Баварією» (1998).
Король Людвіг ІІ народився в палаці Німфенбург, зведеному 1675 року його предками. Своє дитинство провів у замку Гоеншванґау, який згодом став його літньою резиденцією.
Людвіг поділився своїми ідеями про будівництво нового замку з Ріхардом Вагнером 1868 року. Перший камінь у фундамент замку було закладено 5 вересня 1869 року. Замок, який став улюбленою резиденцією Людвіга, був готовий 1884 року. Замок прикрашений зсередини сценами з улюбленої опери Людвіга «Лоенгрін».
У 1869—1872 роках у горах Веттерштайн за вказівкою Людвіга був побудований альпійський дерев'яний будинок. З середини 1870-х років Людвіг проводив на самоті Шахена свій день народження. У скромному будинку на другому поверсі знаходиться оформлена в східному стилі «турецька кімната».
Замок Ліндергоф був побудований у 1874—1878 роках на місці так званого «королівського будиночка» його батька Максиміліана II. Ліндергоф є найменшим з трьох побудованих Людвігом замків, але єдиним добудованим до кінця. Людвіг проживав тут тривалий час.
Людвіг придбав острів Герренінзель на Кімзеє 26 вересня 1873 року. Тут він планував звести повну копію Версальського палацу.
Останнім притулком короля став замок Берг, куди його доставили під охороною після визнання душевнохворим і позбавлення влади.
Фільм Лукіно Вісконті "Людвиг" , в ролі Гельмут Бергер
Людвіг був великим магістром всіх баварських орденів.
- Орден Святого Губерта
- Орден Святого Георгія (Баварія)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
- Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест
- Орден Святого Михайла (Баварія)
- Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія)
- Орден Людвіга (Баварія)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест (1866) — засновник ордена.
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (24 серпня 1863)
- ланцюг (1872)
- Орден Червоного орла, великий хрест (24 серпня 1863)
- Орден Золотого руна (1864)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1868)
- Орден Вірності (Баден) (1864)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1864)
- Вищий орден Святого Благовіщення (31 травня 1869)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (31 травня 1869)
- Орден Корони Італії, великий хрест (31 травня 1869)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбурзьке; 4 листопада 1862)
- Орден Людвіга, великий хрест (Велике герцогство Гессенське; 7 вересня 1863)
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; вересень 1863)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 5 квітня 1864)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 9 квітня 1864)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 14 вересня 1864)
- Орден Рутової корони (Саксонське королівство; 1864)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1864)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (вересень 1865)
- Орден Месиканського орла, великий хрест з ланцюгом (Мексиканська імперія; 1865)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Гавайське королівство; 1865)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; серпень 1867)
| Попередник: | Королі Баварії 10 березня 1864 — 13 червня 1886 |
Наступник: |
| Максиміліан II |
Отто I |
- ↑ Bücher zu Bayern | bavarikon. www.bavarikon.de. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ ALEX - Historische Rechts- und Gesetzestexte. alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- Народились 25 серпня
- Народились 1845
- Померли 13 червня
- Померли 1886
- Поховані в церкві Святого Михаїла (Мюнхен)
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Нагороджені орденом Святого Георгія (Баварія)
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери ордена Громадянських заслуг Баварської корони
- Нагороджені орденом Святого Михайла (Баварія)
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Нагороджені орденом Людвіга (Баварія)
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Баварія)
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Королі Баварії
- Віттельсбахи
- Потонулі
- Персонажі фільмів
- Люди на марках
- Уродженці Мюнхена
- Почесні шефи австро-угорських полків