Ля-бемоль мажор
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2015) |
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | A-flat major |
| Німецькою | As-Dur |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | Фа мінор |
| Домінанта | Мі-бемоль мажор |
| Субдомінанта | Ре-бемоль мажор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | - |
| Бемолів | 4 |
| Гама | |
| A♭, B♭, C, D♭, E♭, F, G | |
Ля-бемоль мажор (A-flat major, As-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук ля-бемоль[1]. Гама ля-бемоль мажор містить звуки:
ля♭ - сі♭ - до - ре♭ - мі♭ - фа - соль
A♭ - B♭ - C - D♭ - E♭ - F - G.
Паралельна тональність — фа мінор, однойменний мінор — ля-бемоль мінор. Ля-бемоль мажор має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-).
- Й. С.Бах — Прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Л. Бетховен — 2-а частина «Патетичної» сонати, op.13
- Ф. Шопен «Полонез» As-dur op. 53
- Й. Брамс- 3-я частина 1-ї Симфонії
- Р. Шуман «Карнавал»
- Ф. Ліст «Liebestraum»
- ↑ Tymkiv, Vasylʹ; Podruchna, Olena; Тимків, Василь,; Подручна, Олена, (2019). Slovnyk muzychnykh terminiv. Kyïv. ISBN 978-617-7071-50-0. OCLC 1138903591.
У червоному просторі подані мажорні тональності, у зеленому — мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки. | ||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |